Єдиний унікальний номер № 616/272/14-а
Провадження № 2-а/616/8/14
Іменем України
„12" травня 2014 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря ШЕГДА В.М.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача не з»явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора дорожньо-патрульної служби РДПС взводу 2 ХМУ ГУМВС в Харківській області старшого прапорщика міліції Заец Руслана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ УДПС РДПС взводу 2 ХМУ ГУМВС в Харківській області старшого прапорщика міліції Заец Р.С. про визнання незаконною та скасування постанови серії ПС1 № 457010 від 22.03.2014 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 22 березня 2014 року о 13 год. 00 хв. відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 457010 відносно позивача за нібито порушення п.12.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. Відповідно постанови, 22 березня 2014 року о 12 год. 56 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "SUBARU FORESTER", державний номер НОМЕР_1, в м. Харкові Білгородське шосе, рухався зі 84 км/год., швидкість перевищувала на 24 км/год., чим порушив п.п.12.4 ПДР України. При цьому позивач зазначив, оскільки дійсно 22 березня 2014 року о 12 год. 56 хв., керуючи автомобілем "SUBARU", державний номер НОМЕР_1, рухався у потоці інших автомобілів у напрямку сел. Жуковського в м. Харкові та був зупинений на Білгородському шосе інспектором ДАІ, який повідомив йому, що він рухався зі швидкістю 84 км/год. Проте, дане твердження не відповідало дійсності, оскільки з вказаною швидкістю він не рухався, а рухався не більше 70 км/год. На прохання позивача надати докази перевищення швидкості саме його автомобілем, відповідач не надав. Позивач просить суд скасувати вищевказану постанову, оскільки правила дорожнього руху він не порушував.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності № 148 від 03 травня 2012 року (а.с.30), позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, вказавши, що постанова інспектора ДПС про накладення адміністративного стягнення є незаконною та складена з порушенням вимог Закону. Відповідачем не було у повній мірі дотримано вимоги ч.4 ст.256 КУпАП, а саме: при складені протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, згідно якої, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. Також представник позивача зазначила, що копію оскаржуваної постанови ОСОБА_2 отримав поштою тільки 09 квітня 2014 року, копію протоколу позивачу не було вручено взагалі, тоді як згідно ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час винесення оскаржуваної постанови відповідачем не було вказано належні та допустимі докази того, що саме автомобіль позивача рухався з вказаною швидкістю у 84 км/год., а не будь-який інший автомобіль, що рухався в той момент поряд з його транспортним засобом. В той час на вказаному відрізку дороги була велика кількість учасників дорожнього руху, а тому не виключається можливість, що приладом було зафіксовано швидкість іншого автомобіля, який рухався по суміжній смузі із швидкістю, що перевищувала швидкість автомобілю позивача.
Відповідач судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, судову повістку отримав 29 квітня 2014 року (а.с.23), але в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не вказав, заяви про відкладення розгляду справи не надав. Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд ухвалив, справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи (в тому числі оглянувши направлену до суду постанову з додатками до неї), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 квітня 2014 року ОСОБА_2 отримав листа відділу Державтоінспекції ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.с.32), в якому містилася постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 457010, ознайомившись з якою позивач дізнався, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. Постанова винесена інспектором дорожньо-патрульної служби РДПС взводу 2 ХМУ ГУМВС в Харківській області старшим прапорщиком міліції Заец Русланом Сергійовичем. У вказаній постанові зазначено, що 22 березня 2014 року о 12 год. 56 хв. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом "SUBARU FORESTER", державний номер НОМЕР_1, в м. Харкові Білгородське шосе, рухався зі 84 км/год., швидкість перевищувала на 24 км/год., чим порушив п.п.12.4 ПДР України. Відповідно даної постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. (а.с.31).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Вищезазначених вимог закону відповідачем при притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП не дотримано.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності , керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Більш того, ч.1 ст.70 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Із наявних у суду матеріалів, окрім постанови у справі про адміністративне правопорушення, не вбачається сукупності доказів, пояснень свідків, матеріалів відеозапису, тощо, передбачених ст.251 КУпАП України, які б свідчили про вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення. Як встановлено в судовому засіданні відповідачем не надано на адресу суду доказів, що зазначене правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху було зафіксоване за допомогою спеціального технічного засобу і не вказано якого саме, в постанові не зазначено назву даного засобу, з тексту постанови неможливо визначити, де вона винесена, на фотознімку розташування автомобіля на дорозі не підтверджується, що саме в зоні дії знаку, що обмежує швидкість, було скоєне правопорушення.
Інспектором ДПС не враховані положення ст.62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо правомірності прийнятого рішення.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС, вчинено низку порушень, а саме: в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, відсутні будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення, що підтверджується відмовою у підписанні протоколу; - крім цього, письмові пояснення позивача при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися; жодні свідки правопорушення не допитувались, схема не складалась.
З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій відповідно до ст.71 КАС України, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6-11,71,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, районний суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ПС1 № 457010 від 22 березня 2014 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби РДПС взводу 2 ХМУ ГУМВС в Харківській області старшим прапорщиком міліції Заец Русланом Сергійовичем про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягненння у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. за правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено та підписано 14 травня 2014 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області: М.І.РИКОВ
Постанова виготовлена за допомогою комп'ютерної техніки в нарадчій кімнаті.