01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"29" грудня 2006 р. Справа № 286/15-06
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця» , м. Київ, в особі структурного підрозділу Козятинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 2, Київська обл., м. Козятин
до приватного підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Миронівка
про повернення частини виробничої території вокзалу АДРЕСА_1 загальною площею 6 кв.м.
за участю представників:
від позивача: Марчук О.В. (дов. № 1738-НЮ від 11.12.2006 р.);
від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця» в особі структурного підрозділу Козятинського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 2 (Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (Відповідача) про повернення частини виробничої території вокзалу АДРЕСА_1 загальною площею 6 кв.м.
Позов обґрунтований тим, що відповідно до п. 10.1. Договору оренди державного майна НОМЕР_1 від 01.11.2002 р., укладеному між сторонами у справі, після закінчення терміну дії оренди Орендар зобов'язаний повернути орендоване майно в термін 3 діб у належному стані, але після 01.11.2005 р. орендоване майно відповідач позивачу не повернула. Тобто, з 02.11.2005 р. відповідач утримує зазначене майно без достатньої правової підстави. Також позивач посилається на те, що з 01.01.2004 р. набрав чинності Господарський кодекс України, ст. 287 якого державним підприємствам не надано право бути орендодавцем державного нерухомого майна та зазначає, що зверненням Фонду державного майна України НОМЕР_2 від 25.06.2005 р., яке надійшло на адресу ДТГО “Південно-Західна залізниця», ставилась вимога про необхідність спрямування орендарів до регіональних відділень Фонду Державного майна України з приводу переукладення договорів оренди, термін дії яких закінчився після 01.01.2004 р.
Відповідач в судові засідання 12.12.2006 р. та 29.12.2006 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов не надіслав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Відповідно до п. 4.5 Статуту Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця» (зі змінами та доповненнями), затвердженого Міністерством транспорту України наказом № 847 від 25.1.2002 р. та зареєстрованого Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 01.10.2003 р. за № 12197, Залізниця має право здавати в оренду підприємствам, організаціям, установам та громадянам належне їй майно.
Між сторонами у справі був укладений договір оренди державного майна НОМЕР_1 від 01 листопада 2002 року, відповідно до умов якого Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця» (Орендодавець) передає, а ПП ОСОБА_1 (Орендар) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину виробничої території вокзалу, площею 6 кв.м., що розміщене за адресою, АДРЕСА_1, та належить Орендодавцю на праві постійного користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування ІНФОРМАЦІЯ_1 виданим Миронівською міською радою 14.02.2000 р.
Згідно з п.п. 2.1., 2.5. Договору НОМЕР_1 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі майна. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
01.01.2002 р. між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв згідно з Договором оренди державного майна НОМЕР_3 в строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно - частину виробничої території вокзалу, площею 6 кв.м., що розміщене за адресою, АДРЕСА_1.
Пунктом 11.1 Договору НОМЕР_1 визначено, що зазначений Договір укладений строком на 1 рік з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. включно.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача сторонами при укладені Договору оренди державного майна НОМЕР_1 була допущена описка, а саме: датою складання договору зазначено 01.11.2002 р., тоді як вбачається з пункту 11.1 зазначеного Договору він укладений строком на 1 рік на період з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р., акт приймання-передачі орендованого майна підписаний 01.01.2002 р.. Отже, на Договорі оренди державного майна НОМЕР_1 замість дати підписання 01.11.2001 р. помилково зазначена дата підписання 01.11.2002 р.
Відповідно до п. 11.3. Договору оренди державного майна НОМЕР_1 одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін до Договору не допускається. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (пункт 11.5. Договору).
Позивачем надіслане відповідачу попередження НОМЕР_4 від 09.09.2005 р., яке отримане відповідачем 19.09.2005 р., про що свідчить відмітка відповідача про отримання на наявній в матеріалах справи копії попередження, з вимогою в місячний термін, після отримання попередження, звільнити орендоване майно та передати майно представникам залізниці.
Посилаючись на п. 10.1. Договору НОМЕР_1 від 01.11.2002 р., відповідно до умов якого після закінчення терміну оренди Орендар зобов'язаний повернути орендоване майно в термін 3 діб у належному стані, позивач зазначає що після 04.11.2005 р. орендоване майно відповідачем позивачу не повернене, тобто з 05.11.2005 р. відповідач утримує зазначене майно без достатньої правової підстав, та просить суд зобов'язати відповідача повернути частину виробничої території вокзалу АДРЕСА_1 загальною площею 6 кв.м. Проте, твердження позивача про утримання відповідачем майна без достатньої правової підстави є помилковим з огляду на наступне
Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк дії договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Наведений припис міститься у пункті 11.5. Договору НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач погоджується з тим, що дію Договору було продовжено сторонами до 31.12.2004 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання -орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди (ч. 2 ст. 291 ГК України).
Оскільки одностороння відмова від договору оренди не допускається, що також встановлено п. 11.3 Договору, а Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця» не направило відповідачу заяви про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору (з 31.12.2004 р. по 31.01.2005 р., з 31.12.2005 р. по 31.01.2006 р.), а направило попередження НОМЕР_4, в якому воно пропонує відповідачу звільнити орендоване майно в місячний термін, яке отримане відповідачем 19.09.2005 р., та яке відповідно до вимог ч. 1 ст. 291 ГК України не є підставою для припинення договору оренди, а фактично є односторонньою відмовою позивача від договору, що не допускається, то зазначений договір є продовженим до 31.12.2006 р.
Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Пунктом 11.3. Договору НОМЕР_1 встановлено, що одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін до Договору не допускається.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Угоди про розірвання договору оренди державного майна НОМЕР_1 від 01.11.2002 р. за згодою сторін у письмовій формі відповідно до вимог ст. 654 ЦК України між сторонами у справі не укладено.
Після 19.09.2005 р. позивач з заявою про припинення договору в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 284 ГК України до відповідача не звертався, отже станом на час розгляду справи договір НОМЕР_1 від 01.11.2002 р. не припинено відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України та не розірвано в установленому законом порядку. Позивач у справі на підставі ч. 3 ст. 291 ГК України з вимогою про розірвання договору оренди державного майна НОМЕР_1 від 01.11.2002 р. до суду не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ.
Оскільки договір оренди державного майна НОМЕР_1 від 01.11.2002 р., укладений між державним територіально-галузевим об'єднанням “Південно-Західна залізниця» в особі Козятинського будівельно-експлуатаційного управління № 2 та приватним підприємцем ОСОБА_1 станом на час розгляду справи не припинено, вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути частину виробничої території вокзалу АДРЕСА_1 загальною площею 6 кв.м. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 12.01.2007 р.