23.04.2014 Справа № 230/10565/13-ц
№ провадження: 2/230/1118/2014
(заочне)
23 квітня 2014 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мірошкіна О.І.
при секретарі Панової Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду Єнакіївського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів сплачених за договором №204783 від 26.09.2011р. у сумі 8086,70 грн.
В обґрунтування своїх вимог пояснив, що 26 вересня 2011 року в місті Донецьку між ним та ПП «Грандфінресурс» було укладено договір № 204783 з двома додатками - Додаток №1 та Додаток №2 для отримання позивачем позики. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кошти у загальній сумі 8086,70 грн., з метою сумлінного виконання взятих на себе зобов'язань. ОСОБА_1 у своїй позовній заяві вказує, що з свого боку він умови договору виконав, а відповідач до цього часу позику йому не надав, сплачені їм гроші не повернув. Тому він вимушений звернутися до суду.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином згідно ст. 77 ЦПК України, причини неявки в судове засідання суду не повідомив. Заяв про можливість розглядати справу в його відсутність до суду не надходило, а тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ст. 224 ЦПК України. Позивач проти такого вирішення справи не заперечував.
Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів справи, 26 вересня 2011 року в м. Донецьку позивач уклав з відповідачем ПП „Грандфінресурс" договір №204783 з двома додатками - Додаток №1 та Додаток №2, предметом якого є надання позивачу послуг по адмініструванню системи придбання товару у групах на умовах діяльності програми «Альянс Україна». Відповідач зобов'язався вчинити від імені та за рахунок учасника - позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, в тому числі: сформувати Реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику; надавати інші послуги. Згідно умов Договору ПП «Грандфінресурс» виступає виконавцем певних послуг, зазначених у статті 1 цього Договору, а позивач є їх споживачем. На виконання умов договору позивачем відповідачу були сплачені гроші у загальній сумі 8086,70 гривень.
Відповідно до п.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;
Відповідно до п.11-1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими послугами вважаються такі послуги, як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.
Таким чином відповідач здійснює операції з «адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах», що є фінансовою послугою з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб. Та обставина, що на час укладення договору між сторонами даний вид послуги не було визначено у переліку ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не означає, що такий правочини є недійсними лише з тих обставин, що укладений 26 вересня 2011 року, так як перелік фінансових послуг передбачений ст.4 вказаного Закону до внесення змін до Закону не був вичерпним, так як п.12 ст.4 вказаного Закону вказує, що фінансові послуги це інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.
Пунктом 5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Наведене свідчить про те, що діяльність відповідача, яка передбачена договором сторін, є фінансовою послугою, пов'язаною із прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з наданням будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Відповідно до п.3 ст.9 ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає діяльність з надання фінансових послуг.
Як вбачається з матеріалів справи ліцензія на здійснення фінансових послуг у відповідача відсутня.
Крім того, аналізуючи положення договору, та додатків №1 і №2 до нього суд приходить до висновку про те, що діяльність Приватного підприємства «Грандфінресурс» вводить споживача в оману, оскільки програми «Альянс Україна» формується виключно на коштах учасників програми, без залучення коштів Приватного підприємства «Грандфінресурс». Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам програми, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на отримання позики, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками програми.
Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними
Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що договір №204783 від 26 вересня 2011 року з додатками №1 та №2, що укладений між позивачем та ПП «Грандфінресурс» є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом.
За таких обставин та беручи до уваги те, що за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8086,70 грн., сплачених за договором №204783 від 26 вересня 2011 року, підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 213, 214, 215,224-226 ЦПК України, ст.ст.215, 227 ЦК України, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд-
Визнати договір №204783 з двома додатками - Додаток №1 та Додаток №2 укладений 26 вересня 2011 року в м. Донецьку ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Грандфінресурс» недійсним.
Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс», який розташований за адресою: 01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, 13/2Б, оф.3, п/р 26004962483522 в ПАО «ПУМБ» м.Київ вул. Андріївська, 4 МФО 322755 ЄДРПОУ 31469012, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 8086 (вісім тисяч вісімдесят шість) гривень 70 копійок.
Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційний суд Донецької області, через Єнакіївський міський суд в десятиденний строк з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: О.І.Мірошкін