Ухвала від 15.05.2014 по справі 400/964/13-к

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/308/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі- ОСОБА_5

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград матеріали кримінального провадження №12013120260000080 стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України за апеляційною скаргою прокурора у кримінальну провадженні на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2014 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , судимого:

- 30.11.2009 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 25.12.2009 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 21.12.2011 року замінено не відбуту частину покарання більш м'яким у виді обмеження волі строком на 1 рік 7 місяців 9 днів. Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2012 року звільнено від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 14 днів;

- 01.08.2013 року Устинівським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, ст. ст.71, 72 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі,

визнано винним тазасуджено за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 01.08.2013 року у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_8 судові витрати по справі в сумі 391 гривня 60 копійок за проведення експертизи.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_8 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло за наступних обставин.

Так, ОСОБА_8 , будучи раніше судимим 25.12.2009 року Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.190, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Постановою Ленінського районного суду м. Кіровоград від 21.12.2011 року замінено не відбуту частину покарання більш м'яким у виді обмеження волі строком на 1 рік 7 місяців 9 днів. Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2012 року звільнено від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 14 днів, маючи не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно, 17.01.2013 року близько 01-ї години, перебуваючи за згодою власника ОСОБА_9 у квартирі по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення за рахунок вчинення крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав DVD-плеєр караоке «BBK DV 611 SI» вартість якого, згідно висновку експерта № 120 від 04.02.2013 року складає 200 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму. З місця події ОСОБА_8 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_8 15.02.2013 року близько 22-ї години, з корисливим мотивом та з метою особистого збагачення за рахунок вчинення крадіжки чужого майна, діючи умисно, повторно, шляхом розбиття віконного скла у будинку приватного домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_3 , таємно викрав належний ОСОБА_10 мобільний телефон «Samsung EI1080W» вартість якого, згідно висновку експерта № 522 від 08.05.2013 року складає 121 гривня 67 копійок, чим завдав потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В своїй апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч.2 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 01.08.13 більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно визначити покарання - 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вважає, що вирок суду є незаконним з підстав неправильної застосування закону України про кримінальну відповідальність та з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінальної правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.

Відповідно до абз.6 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.03 №7, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до постановлення першого вироку, покарання призначається за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністі злочинів, вчинених до постановлення першого вироку і остаточно за сукупністю вироків.

Так, в порушення вимог закону, при призначенні ОСОБА_8 покарання за інкриміновані йому злочини судом не застосовані положення ч.1 ст. 70 КК України, а саме не призначено остаточного покарання за скоєні обвинуваченим злочини.

Крім цього, при призначенні судом покарання з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України не є зрозумілим, який принцип застосовано судом, оскільки у вироку зазначено про поглинання менш суворого покарання більш суворим, проте фактично застосовано принцип часткового складання призначених покарань.

Також судом встановлено, що ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням до житла, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК Україні яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких.

ОСОБА_8 є фізично здоровою людиною, однак заробляти собі на життя працею не бажає, став на злочинний шлях, раніше судимий за вчинення корисливого злочину, тобто таємного викрадення чужого майна. Кримінальні правопорушення скоїв з корисливих мотивів, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційні доводи, обвинуваченого, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив зменшити йому термін покарання, перевіривши матеріали справи та апеляційні доводи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою вину за пред'явленим обвинуваченням і просив залишити апеляцію прокурора без задоволення.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, ґрунтується на доказах, достовірність і достатність яких не ставилася під сумнів сторонами під час судового розгляду, ні ким із учасників судового розгляду не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.

Суд першої інстанції, провівши судове слідство у відповідності до вимог процесуального закону, дійшов обгрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України, правильно кваліфікувавши його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Перевіривши апеляційні доводи прокурора, колегія суддів встановила, що призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції дійсно допустив неправильність застосування кримінального закону, а саме положень ч.1 ст. 70 КК України, не призначивши остаточного покарання за скоєні обвинуваченим злочини.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду в частині призначеного покарання, на підставі п.1 ст. 413 КПК України, підлягає скасуванню з ухваленням відповідно п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України нового вироку.

Відтак, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість, задовільно характеризується за місцем проживання, ніде офіційно не працює, що свідчить про його тверде небажання стати на шлях виправлення, а тому колегія суддів дійшла висновку, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції.

Отже, вид та термін призначеного покарання, на переконання колегії суддів, є виваженим і відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним діяння та його особі та буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 , слугуватиме попередженню вчинення ним нових злочинів.

При цьому слід зазначити, що вимога прокурора про необхідність призначення ОСОБА_8 остаточного покарання на 4 місяці більше ніж було призначено судом першої інстанції не є обґрунтованою, оскільки не вказує на явну невідповідність тяжкості злочину та особі винуватого, через що в цій частині апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, п. 3 ч.1 ст. 407, п.п4 п.1 ст. 409, п. 3 ст. 413 та ч. 1 ст. 418 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2014 року стосовно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_8 за ч.2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за данним вироком и невідбутої частини покарання за вироком Устинівського районного суду Кіровоградської області від 01.08.2013року, остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді - 4-х(чотирьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

У решті вирок суду залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через Апеляційний суд Кіровоградської області протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Судді - підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2

Попередній документ
38691658
Наступний документ
38691660
Інформація про рішення:
№ рішення: 38691659
№ справи: 400/964/13-к
Дата рішення: 15.05.2014
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Кіровоградської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.05.2014)
Дата надходження: 14.03.2014
Предмет позову: Курносенко О.В.