Провадження № 22-ц/774/3817/14 Справа № 205/767/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник К. О. Доповідач - Повєткін В.В.
Категорія 46
13 травня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.
при секретарі: Чергенець С.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів посилаючись на те, що він з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі з 06.02.2004 року по 12.05.2010 року. Від сумісного подружнього життя мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2010 року з позивача стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на утримання кожного з синів. З 01.02.2013 року на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_6 Просив зменшити розмір аліментів на утримання синів з 1/4 частини доходу на кожну дитину на 1/8 частину доходу на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття (а.с.2-3).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково, зменшено розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача, з 1/4 до 1/6 частину з усіх видів його заробітку щомісячно на утримання кожного з синів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.30-31).
В апеляційній скарзі (а.с.33-35) ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки:
- ч.3 ст.80 та ст.172 СК України, на які посилається позивач в своїй заяві, не мають ніякого відношення до зменшення розміру аліментів на утримання дітей;
- позивачем не вірно зазначено в позовній заяві ім'я відповідача та її місце проживання, а надані ксерокопії паспортів сторін не містили сторінки з реєстрацією, що не дало змогу встановити факт територіального відношення, але суд проігнорував неналежне оформлення позову;
- надані позивачем в судовому засіданні копії документів не були належним чином завірені, не підтверджено їх законність, та не надано для ознайомлення відповідачу чим було порушено її права на захист.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржене.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей; позивачем зареєстровано, а згодом розірвано інший шлюб, від якого має неповнолітнього сина, на утримання якого та на утримання колишньої дружини за рішеннями суду з позивача стягуються аліменти.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з позивача стягнуто аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/4 частини його заробітку на користь відповідача, а також по 1/8 частині його заробітку на утримання ОСОБА_6 та її дитини (а.с.13-14,18-19,20-21).
Згідно з довідкою з місця роботи позивача з нього на підставі виконавчих листів здійснюється стягнення аліментів на утримання дітей відповідача та на утримання ОСОБА_6 та її дитини (а.с.52).
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зменшення розміру аліментів на користь відповідача з підстав, передбачених ст.192 СК України.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності, на думку відповідача, процесуальних порушень при розгляді справи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на правильність та законність рішення суду першої інстанції.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: