Справа № 212/12245/13-а
2-а/212/83/14
13 травня 2014 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривогго Рогу у складі:
головуючого - судді Чайкіна І.Б.
при секретарі - Конограй В.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача Шепель Л.П.
представника відповідача Ніколенко М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень,
24 грудня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Кривого Рогу щодо відмови йому в нарахуванні пенсії за зменшеним пенсійним віком, у відповідності до ст.. 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача прийняти його посвідчення ліквідатора 2-ї категорії як доказ його права на отримання пенсії відповідно зі зниженням пенсійного віку на 10 років як передбачено в ст.. 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи », також просив стягнути з відповідача суму заборгованості з виплати йому пенсії з моменту подачі заяви 11 грудня 2013 року до моменту набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 06.06.1986 року по 28.06.1986 року він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу № 23 та № 45 , та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Категорії 2), підтверджений Посвідченням ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Категорії 2) серії НОМЕР_2 , яке йому було видане Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 20 січня 1997 року.
14 листопада 2013 року позивачу виповнилось 50 років, в грудні 2013 року він звернувся із заявою до Управління пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Кривого Рогу для оформлення пенсії за віком, але 18.12.2013 року отримав лист від відповідача № 17720/06/23 в якому йому повідомлялось, що він не має права на зменшення пенсійного віку. Своє рішення відповідач мотивував тим, що с. Оране в якому було місце дислокації військової частини № 32207 у складі якої ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії, знаходиться поза зоною відчуження, а в архівній довідці, що надана ним не відображені дні виїзду в зону. Тому, вважає дії відповідача протизаконними та такими, що не тільки прямо порушують його права, але й завдають шкоди його честі та гідності, принижують його як людину.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві та наполягали на їх задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що позивачем на підтвердження того, що він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надано лише Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Категорії 2), що, на його думку, є не достатнім для призначення пенсії, оскільки оригінали первинних документів, які засвідчують факт перебування в зоні відчуження позивача ОСОБА_1 відсутні. До того ж, село Оране де знаходився позивач до переліку зон небезпеки не відноситься.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази надані ними, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорії 2) серії НОМЕР_2 , виданого 20 січня 1997 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, позивач являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (а. с. 5).
Згідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій».
Судом встановлено, і це не ставиться під сумнів представником відповідача, що Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорії 2) серії НОМЕР_2 позивачу видано відповідним уповноваженим органом виконавчої влади і є дійсним.
Відповідно до вищеназваної норми Закону та правових позицій Вищого адміністративного Суду України єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Суд вважає, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку та вимагаючи від нього надання інших документів, які на думку відповідача, свідчать про його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, останній, вийшов за межі наданих йому повноважень та діяв незаконно.
Оцінюючи дії відповідача по відмові у призначенні пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку як незаконні, суд, крім зазначеного вище, приймає до уваги також надані останнім докази його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема: архівна довідка № 27788 від 12.11.2013 року, видану Міністерством оборони України Галузевим державним архівом Міністерства оборони України про участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06.06.1986 року по 28.06.196 року(а. с.6), які були досліджені в суді та не викликають сумнівів у їх об'єктивності.
Згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, зокрема, для осіб, які працювали у зоні відчуження до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 рок по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсійний вік зменшується на 10 років.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про доведеність участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 06.06.1986 р. по 28.06.1986 року, а отже у наявності у нього права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на десять років та задовольняє його позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись статтями 159-163 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу , щодо відмови в нарахуванні пенсії за зменшеним пенсійним віком у відповідності до ст..55 « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу прийняти посвідчення ОСОБА_1 ліквідатора другої категорії, як доказ його права на тримання пенсії відповідно зі зниженням пенсійного віку на 10 років у відповідності до ст..55 « Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу суму заборгованості з виплати ОСОБА_1 пенсії з 24.12.2013 року до моменту набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 15 травня 2014 року.
Суддя: І. Б. Чайкін