Провадження № 2/734/335/14 Справа № 734/1005/14
іменем України
15 травня 2014 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Бригинець М.М.,
при секретарі - Пенській Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в особі законного представника малолітніх ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про зняття арешту з майна та заборони його відчуження,
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про зняття арешту з майна та заборони його відчуження, в якій просять зняти арешт та заборону відчуження з нежитлової будівлі, столової, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2009 року. Мотивуючи вимоги тим, що нежитлова будівля перебувала в іпотеці ОСОБА_5 (дружина позивача 1, та мати позивачів - 2,3) на підставі укладеного 31 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 (Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (Іпотекодавець) (третьою особою по справі) договору позики та іпотечного договору за реєстровим № 2865, згідно якого ОСОБА_4 передала в іпотеку ОСОБА_5 нежитлове приміщення - будівлю столової, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент укладення іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під забороною предмет іпотеки не перебував, обтяження було відсутнє. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла і після смерті її відкрилася спадщина. У зв'язку порушенням ОСОБА_4 виконання зобов'язань відповідно до укладеного договору іпотеки, право власності на нежитлове приміщення - будівлі столової, загальною площею 225,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 жовтня 2013 року перейшло у власність позивачів. Маючи намір продати вищевказану нежитлову будівлю, позивач - 1 дізнався, що на неї в рамках виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Деснянським відділом ДВС Чернігівського міського управління юстиції було накладено арешт згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 січня 2013 року виконавче провадження № 35877437. Деснянським відділом державної виконавчої служби позивачу -1 була надана відповідь, в якій повідомлялось, що арешт з майна, в тому числі і нежитлової будівлі, яка розташована: АДРЕСА_1, не може бути знятий, оскільки борги ОСОБА_4 не сплачені, стосовно неї виконавчі провадження знаходяться на виконанні, а тому відсутні підстави для зняття арешту. Посилаючись на ст. ст. 16, 321,391 ЦК України, ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» вважають, що арешт з нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належної їм, підлягає зняттю.
Позивач ОСОБА_1, діючи в інтересах своїх та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити і пояснив, що договір іпотеки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений раніше ніж державним виконавцем Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції був накладений арешт на нежитлову будівлю.
Третя особа та представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги визнали, просили позов задовольнити, пояснивши, що оскільки договір іпотеки був укладений раніше ніж державним виконавцем Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції був накладений арешт на нежитлову будівлю, тому арешт з нежитлової будівлі має бути знято.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутності, проти позову не заперечують.
Вислухавши позивача, представника позивачів, третю особу та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно іпотечного договору від 31 жовтня 2009 року, укладеного між ОСОБА_5 (спадкодавець позивачів) та ОСОБА_4 (третя особа по справі) іпотекодавець ОСОБА_4 передала іпотекодержателю (ОСОБА_5 ) в іпотеку нежитлову будівлю, столової, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу.
Згідно матеріалів справи предмет іпотеки, вказаний в даному договорі, під забороною не перебував, обтяження було відсутнє.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть від 01 березня 2013 року серія НОМЕР_1 ОСОБА_5 померла.
Згідно з ч.ч. 6, 7 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до Закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому Законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 жовтня 2013 року у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 виконання зобов'язань згідно укладеного договору іпотеки, право власності на нежитлове приміщення, будівлю столової, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перейшло у власність ОСОБА_1 та його дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємців за законом першої черги після смерті ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 24 вересня 2008 року серія НОМЕР_3 та копіями свідоцтв про народження серія НОМЕР_2, НОМЕР_4
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № 35877437 про стягнення боргів з ОСОБА_4 на користь стягувачів.
З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 10379 від 09 січня 2013 року вбачається, що Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції було винесено постанову від 04 січня 2013 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на нежитлове приміщення, будівлю столової, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Листом без номера та дати Деснянським ВДВС Чернігівського міського управління юстиції на заяву позивача від 18 березня 2014 року повідомлено, що на виконанні у відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження про стягнення боргів з ОСОБА_4 на користь стягувачів і накладено арешт на майно, належне боржнику, в тому числі на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки боржником не сплачені борги, вважають що підстави для зняття арешту з майна відсутні.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З майна боржника можебути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Оскільки зведене виконавче провадження № 35877437 при виконанні якого було винесено постанову від 04 січня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою було накладено арешт на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, не завершено, в ході судового розгляду встановлено, що на момент укладення іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під забороною предмет іпотеки (нежитлова будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1) не перебував, обтяження було відсутнє і іпотечний договір від 31 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був укладений раніше ніж державним виконавцем Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції був накладений арешт на вказану нежитлову будівлю; вказана нежитлова будівля вже перебувала в іпотеці ОСОБА_5, тому суд вважає можливим згідно ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" зняти арешт з нежитлової будівлі столової, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, накладений згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 січня 2013 року старшим державним виконавцем Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції Титарчук М.О. з виконання зведеного виконавчого провадження № 35877437.
Керуючись ст. ст. 16, 321,391 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в особі законного представника малолітніх ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_4 про зняття арешту з майна та заборони його відчуження - задовольнити.
Зняти арешт з нежитлової будівлі столової за адресою: АДРЕСА_1, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 04 січня 2013 року старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Титарчук М.О. з виконання зведеного виконавчого провадження № 35877437.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя