Справа №: 671/113/14-ц
15 травня 2014 року Волочиський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Намистюка В.П.
при секретарі Ковбасюк Т.П.
за участю адвоката ОСОБА_1
представника відповідача Радзіха Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Волочиську справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Підволочиському районі Тернопільської області (надалі Фонд), Підволочиського районного споживчого товариства (надалі РСТ) про визнання права та стягнення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві,
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про стягнення із Фонду недоплаченої одноразової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 4486,90 грн., 2641 грн. витрат на придбання ліків та 1898 грн. моральної шкоди посилаючись на те, що працюючи робітником ремонтно-будівельної дільниці Підволочиського РСТ 25.02.2008 р. отримав виробничу травму, втративши за висновком судово-медичної експертизи № 116 від 27.10.2010 р. 45% загальної працездатності. Постановою Фонду від 12.08.2008 р. йому призначено і виплачено одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 17947,60 грн., котра зменшена на 20% безпідставно на суму 4486,90 грн.. Також Фонд не відшкодував йому витрати на лікування в розмірі 2641 грн., що сталося з вини представника Фонду Радзіха Г.М., котрий неналежно надав йому страхові послуги. В результаті цього йому заподіяно і моральну шкоду, яку позивач оцінив в 1898 грн.. В ході судового слідства ОСОБА_3 збільшив свої вимоги до 2659,11 грн. в частині стягнення витрат на лікування.
Позивач ОСОБА_3 позов підтримав і пояснив, що не порушував правил охорони праці, так як ніколи не працював на верстаті і не знав, що він несправний. Лікувався за власні кошти, які хотів стягнути із Фонду, однак Радзіх Г.М. відправив його за місцем роботи, куди й здав всі оригінали цих витрат. З письмовою заявою до
Фонду не звертався, також цього не зробив і після рішення суду від 14.03.2012 р.. Після отримання травми в 2008 р. дійсно приходила комісія, в тому числі страховий експерт.
Представник Фонду Радзіх Г.М. позов не визнав і пояснив, що ОСОБА_3 при виплаті одноразової допомоги було зменшено її розмір на 20% відповідно до рішень комісії з питань охорони праці Підволочиського РСТ від 02.06.2008 р., 30.10.2008 р., комісії при управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тернопільській області з питань вирішення спорів № 18 від 11.07.2008 р.. ОСОБА_3 дійсно звертався з приводу відшкодування витрат на лікування, однак не подав заяви про це і жодних документів. В зв'язку з цим ніякої моральної шкоди Фондом позивачу не завдано.
Представник Підволочиського РСТ Сокіл Я.В. позов не визнав, так як ОСОБА_3 оскаржував рішення комісії з питань охорони праці.
Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно копії акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25.02.2008 р. о 17 год. в столярному цеху ремонтно-будівельної дільниці Підволочиського РСТ від 11.03.2008 р. встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 в порушення вимог ст. 14 ЗУ "Про охорону праці" не дбав про особисту безпеку, працював без дозволу на несправному верстаті. Дана обставина встановлено і актом № 1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 13.03.2008 р.. Таким чином встановлено, що ушкодження здоров'я ОСОБА_3 сталося не лише з вини роботодавця - директора рембуддільниці Плюти В.П., котрий згідно копії вироку Підволочиського районного суду від 09.12.2010 р. засуджений за ч.2 ст. 271 КК України, а й унаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці. В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що виносячи постанову № 1912/137/137.1/5 від 12.06.2008 р. і зменшуючи ОСОБА_3 одноразову допомогу на 20% Фонд діяв відповідно до вимог ч.2 ст. 34 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" - надалі Закон № 1105-Х1У, а також п. 21-1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
Щодо вимоги ОСОБА_3 про стягнення 2659,11 грн. витрат на лікування, то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону № 1105-Х1У Фонд фінансує витрати на придбання ліків. ОСОБА_3 надано докази того, що після нещасного випадку ним за власні кошти в зв'язку з обмеженим бюджетним фінансуванням згідно довідки Волочиської ЦРЛ № 310 від 01.04.2014 р. на лікування придбано ліки,
марля, бинти, інші матеріали, вартість яких підтверджується довідками Волочиської
ЦРА № 11 №№ 54, 55 від 24.03.2014 р., накладною аптеки ФОП ОСОБА_6 від 16.12.2013 р. на загальну суму 2659,11 грн. відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами
цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди". В зв'язку з цим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відносно вимоги ОСОБА_3 про стягнення із Фонду1898 грн. моральної шкоди за неналежне надання страхових послуг суд приходить до наступного висновку. Так, згідно ч.1 ст. 36 ЗУ № 1105-Х1У Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності всіх необхідних документів. Позивач ОСОБА_3 визнав, що не подавав до Фонду заяви про стягнення витрат на лікування, не надав йому необхідних документів для цього, а члени комісії спеціального розслідування, в складі якої був страховий експерт з охорони праці відповідача, роз'яснили позивачу його права у зв'язку з нещасним випадком згідно копії Акта від 11.03.2008 р.. Також суд відмовив ОСОБА_3 у задоволенні його вимоги про стягнення одноразової допомоги у розмірі 20%. В зв'язку з цим суд приходить до висновку, що Фондом не заподіяно ОСОБА_3 моральної шкоди і цій частині позову також необхідно відмовити.
В позові до Підволочиського РСТ відмовити, так як ОСОБА_3 жодних вимог до нього не пред'являлося.
Керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 34, 36 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", суд
позов задоволити частково. Стягнути із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Підволочиському районі Тернопільської області на користь ОСОБА_3 2659,11 грн. витрат на придбання ліків.
В решті позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити Підволочиській РСТ.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення через Волочиський районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя