"12" травня 2014 р.Справа № 916/784/14
За позовом: Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси
до відповідача: Публічного Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Філії Одеського обласного управління публічного Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 1165,11 грн.
Суддя Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
від позивача: Присяжненко Л.О., довіреність №605/01 від 22.01.2014р.
від відповідача: Сотникова Л.П., довіреність від 23.01.2014р.; Онофрійчук С.О., згідно довіреності.
В засіданні 12.05.2014 р. приймали участь представники:
від позивача: Присяжненко Л.О., довіреність №605/01 від 22.01.2014р.
від відповідача: Онофрійчук С.О., згідно довіреності.
Суть спору: про стягнення з Публічного Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Філії Одеського обласного управління публічного Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" на користь Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси 1165,11 грн. пенсійних виплат.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, подав уточнення до позовної заяви від 18.04.2014р. за вх.№10058/14, в їх обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсія призначена з 12.09.1985р., на виконання чого позивачем перераховувалися грошові кошти на розрахунковий рахунок гр.ОСОБА_1, відкритий в філії Одеського обласного управління публічного Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України", відповідно до договорів на зарахування та виплату пенсій та грошової допомоги через Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України" №76 від 05.01.2006р. та №35/54 від 16.01.2009р. Однак, у 2007р. позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 тривалий час не отримує пенсію. З метою вияснення питання, з яких причин ОСОБА_1 тривалий час не отримує пенсію, на її домашню адресу Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси було надіслано 3 запрошення з'явитися до Управління (№3103 від 13.03.2007р., №3539 від 16.08.2007р., №3723 від 26.09.2007р.). Оскільки на запрошення позивача пенсіонерка не з'явилась, 13.09.2007р. УПФУ у Київському районі м.Одеси було зроблено запит №3539 до адресно-довідкового центру ГУМВС України в Одеській області з проханням повідомити про місце реєстрації гр. ОСОБА_1 З відповіді адресно-довідкового центру ГУМВС України в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована у АДРЕСА_1 та знята з обліку 17.04.2002р., у зв'язку з виїздом до Німеччини. Згідно зі ст. 51 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, враховуючи місяць, що настає за місяцем зняття обліку за місцем постійного проживання. Таким чином, ОСОБА_1 повинна була повідомити позивача про виїзд за кордон на постійне місце проживання, однак цього не зробила. Виходячи з вищезазначеного 29.04.2013р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою „про забезпечення доказів". На виконання ухвали Одеського окружною адміністративного суду від 15.05.2013р. ПАТ «Державний Ощадний банк України» подав до суду відомості щодо ОСОБА_1 за період з 01.05.2002р. по 30.09.2007р. з залишком на рахунку коштів у розмірі 1165,11 грн. Оскільки, в ПАТ „Державник ощадний банк України" на рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_1 знаходяться кошти позивача, то суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонерки повинні бути повернуті до бюджету Пенсійного фонду України, відповідно до чого, позивач просить повернути залишок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2002р. по 2007р. у розмірі 1165,11 грн.
Відповідач проти позову позивача заперечує, подав заперечення на позовну заяву від 24.03.2014р. за вх.7384/14, де відмічає, що позивачем не надано жодних доказів стосовного того, що саме ПАТ „Державник ощадний банк України" має повернути кошти у сумі 1165,11 грн. Згідно з п.6.37 Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб в національній валюті установами ВАТ „Ощадбанк", затвердженого постановою правління ВАТ „Ощадбанк" від 16.02.2004р. № 17-2, сума, яка зарахована на рахунок по вкладу не може бути повернута установою банку відправнику без письмового дозволу вкладника, до відповідача від ОСОБА_1, не надходило жодних повідомлень стосовно повернення грошових коштів. Крім того, між позивачем та відповідачем укладалися договори на зарахування та виплату пенсій та грошової допомоги через відділення Одеського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України" №76 від 05.01.2006р. та №35/54 від 16.01.2009р., відповідно до яких банк виконує функції із забезпечення проведення виплат пенсій та грошової допомоги, що передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596. Таким чином, на виконання умов вказаних договорів відповідачем на ім'я ОСОБА_1, був відкритий поточний рахунок, на який від позивача перераховувалися грошові кошти, та які відповідно були зараховані на рахунок ОСОБА_1 На даний час відсутнє рішення суду за розглядом справи щодо стягнення з ОСОБА_1. надмірно сплачених коштів, отже враховуючи вищевикладене, вимоги Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про стягнення перерахованих відповідачу коштів на виплату пенсії ОСОБА_1 з ПАТ «Державний ощадний банк України» суперечать вимогам чинного законодавства. За таких обставин, ПАТ «Державний ощадний банк України» вважає, що є неналежним відповідачем по справі, так як він є лише утримувачем грошових коштів, які знаходяться на рахунку пенсіонера ОСОБА_1 Крім того, відповідач зазначає, що у позовній заяві не має жодних посилань на норми закону відповідно до яких Управлінню Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси безпосередньо належать кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 Також, відповідач звертає увагу на той факт, що Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси звернулося до суду з позовом не як суб'єкт господарської діяльності за захистом власних прав і інтересів (майнових, цивільних тощо), а діє як уповноважений державою орган при здійсненні ним владних управлінських функцій як суб'єкт владних повноважень, у зв'язку з чим вважає, що з цих підстав даний спір підвідомчий адміністративному суду.
Судом за власною ініціативою з метою повного та об'єктивного розгляду справи було витребувано ухвалами від 24.03.2014р., від 07.04.2014р., від 18.04.2014р. у Державного Департаменту охорони Державного кордону, ОВІР Київського району м. Одеси, Адресно-довідкового бюро при ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області, Головного центру обробки спеціальної інформації додаткові документи стосовно перетинання кордону гр.ОСОБА_1., видачі їй закордонного паспорту та візи до Німеччини.
Із відповіді ГУ ДМС України в Одеській області від 12.05.2014р. за вх.№11964/14 на запит суду вбачається, що гр. ОСОБА_1 07.05.2002р. отримала дозвіл на постійне місце проживання в Німеччині та документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1. Вказаний лист не приймається судом як доказ вибуття гр. ОСОБА_1 за кордон, оскільки лист ГУ ДМС України в Одеській області від 12.05.2014р. свідчить про вибуття на постійне місце проживання громадянина із іншим прізвищем - ОСОБА_1.
Так, згідно листів Відділу адресно-довідкової роботи ГУ Державної міграційної служби України в Одеській області від 11.04.2014р. за вх.№9128/14, Київського районного відділу у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 22.04.2014р. за вх.№10154/14 вбачається, що в даних установах відсутня інформація стосовно гр. ОСОБА_1
Ухвалою суду від 24.03.2014р. до участі у справі було залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 в судові засідання не з'являлась, пояснення по суті спору та витребуванні судом документи не надала, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Клопотання сторін про долучення до матеріалів справи додаткових доказів від 24.03.2014р. за вх.№7373/14, від 24.03.2014р. за вх.№7385/14 судом задоволені.
Ухвалою суду від 18.04.2014р., за клопотанням позивача від 18.04.2014р. за вх.№2-1513/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 20.05.2014р.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:
Між Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради та Одеським обласним управлінням ВАТ „Державний ощадний банк України" були підписані договори на зарахування та виплату пенсій та грошової допомоги через Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України" №76 від 05.01.2006р. та №35/54 від 16.01.2009р. предметом яких є виконання Банком функцій із забезпечення проведення виплати пенсій та грошової допомоги, що передбачені "Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через поточні рахунки у банківських установах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (з наступними змінами) (надалі Порядок) (п.1.1. договорів №76 від 05.01.2006р., №35/54 від 16.01.2009р.).
Відповідно до п.п.2.1.1., 2.1.2., 2.1.3, 2.2.2. договорів №76 від 05.01.2006р. та №35/54 від 16.01.2009р. Фонд зобов'язується: по наявності коштів на рахунках управління щомісячно перераховувати Банку кошти на виплату пенсій та допомоги, що фінансується з коштів Пенсійного фонду, за встановленими періодами виплати. Забезпечити прийом заяв установленої Порядком форми від пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги про зарахування відповідних сум пенсій та грошової допомоги на відкриті ними поточні рахунки в установах Банку, як від пенсіонерів, так і від установи Банку при зверненні останніх до Банку. Подавати відповідним установам Банку за 2 банківських дні до початку кожного виплатного періоду місяця одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них та довідку про джерела фінансування виплат у кількості та формою згідно з Порядком. Подавати органам Фонду і відповідним установам Банку за два - три банківських дні до початку кожного виплатного періоду місяця, за який виплачується грошова допомога, одночасно на паперових та магнітних носіях списки на зарахування грошової допомоги на поточні рахунки, описи до них та довідку про джерела фінансування виплат у кількості та за формою згідно з Порядком.
За положеннями п.п.2.3.1., 2.3.2., 2.3.4. договорів №76 від 05.01.2006р. та №35/54 від 16.01.2009р. Банк зобов'язується: для зарахування грошових коштів від Фонду та Управління, відкрити окремий аналітичний рахунок за балансовим рахунком №2560 "Державні позабюджетні фонди" без нарахування відсотків за залишком коштів по цьому рахунку, що створить умови для цільового використання коштів Фонду та Управління. Укласти з одержувачами пенсій та грошової допомоги договори про відкриття та обслуговування поточних рахунків, для зарахування та такі рахунки належної пенсії та грошової допомоги.
Згідно з п.2.4. договорів №76 від 05.01.2006р. та №35/54 від 16.01.2009р. незараховані на поточні рахунки одержувачів суми пенсій та грошової допомоги повертаються відповідно органам Фонду або Управління установами Банку у містах не пізніше наступного банківського дня після встановленого строку для їх зарахування.
Пунктом 6.1. договору №76 від 05.01.2006р. передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 01.01.2007р.
Пунктом 6.1. договору №35/54 від 16.01.2009р. передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.01.2009р. і діє до 01.01.2010р.
На підтвердження нарахування гр. ОСОБА_1 пенсії у період з 01.05.2002р. по 30.09.2007р. позивач надав протокол комісії по призначенню пенсії при виконкомі Київської рай(міськ) Ради депутатів трудящих Одеської області №1/480 від 09.12.1985р., розрахунок пенсії, подання адміністрації і комітету профспілки Одеського припортового заводу ім.Комсомола України від 12.09.1985р.
Як вбачається з довідки адресно-довідкового центру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована у АДРЕСА_1 та знята з обліку 17.04.2002р., у зв'язку з виїздом до Німеччини.
Відповідач надав довідку Одеського міського відділення ВАТ „Державний ощадний банк України", з якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 не отримує пенсію з 26.07.2007р. та відповідно до банківського розрахунку Одеського обласного управління ПАТ „Державний ощадний банк України" станом на 01.10.2007р. залишок коштів на рахунку гр. ОСОБА_1 становить 1165,11грн.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені сторонами правові позиції, суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з ПАТ „Державний ощадний банк України" в особі Філії Одеського обласного управління публічного Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" суми пенсійних виплат в розмірі 1165,11грн., необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Приписами ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Згідно з приписами ст. 50 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Положення ст.51 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачають, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом (ч.ч.1, 2 ст.73 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р. виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положення ст.81 Закону України „Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991р. передбачають, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання (ст.85 Закону України „Про пенсійне забезпечення").
Згідно ст.92 Закону України „Про пенсійне забезпечення" громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Відповідно до п.9 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМ України №1596 від 30.08.1999р. між уповноваженим банком і одержувачем пенсії та грошової допомоги укладається договір і одержувачу видається ощадна книжка, в якій обов'язково зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, номер поточного рахунка та реквізити установи уповноваженого банку або платіжна картка. Положення договору не можуть погіршувати умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком.
Як зазначено у п.14. Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках якщо суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунка більше як один рік уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач пенсії та грошової допомоги - подати нову заяву в орган Пенсійного фонду або орган праці та соціального захисту населення у порядку, визначеному в пункті 10 цього Порядку.
Згідно п.15. Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках перерахування коштів установам уповноважених банків здійснюється протягом місяця за датами у межах виплатного періоду. Дати та виплатний період визначаються органами праці та соціального захисту населення, органами Пенсійного фонду та уповноваженими банками згідно з укладеними між ними угодами.
Як вбачається з п.18. Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках на підставі одержаних документів органи Пенсійного фонду або органи праці та соціального захисту населення проводять перерахування відповідній установі уповноваженого банку коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів.
Пунктом 19. Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках встановлено, що зарахування відповідних сум пенсій та грошової допомоги установами уповноважених банків на поточні рахунки здійснюється не пізніше наступного операційного дня після надходження зазначених сум від органів Пенсійного фонду України, органів праці та соціального захисту населення.
У п.6.37. Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб в національній валюті установами ВАТ „Ощадбанк", затвердженого постановою правління ВАТ „Ощадбанк" №17-2 від 16.02.2004р. зазначено, що сума, яка зарахована на рахунок по вкладу не може бути повернута установою банку відправнику без письмового дозволу вкладника.
Так, судом встановлено, що правова позиція позивача щодо стягнення з ПАТ „Державний ощадний банк України" в особі Філії Одеського обласного управління публічного Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" суми пенсійних виплат у розмірі 1165,11 грн. є необґрунтованою та недоведеною, так як позивачем не надано жодних доказів втрати гр. ОСОБА_1 права на пенсію, в наслідок чого не має жодних підстав для повернення зарахованих на рахунок гр. ОСОБА_1 грошових коштів без письмової на те згоди останньої. Водночас, позивач без згоди пенсіонера може стягнути з останнього надмірно чи помилково зараховані кошти в судовому порядку, а тому за відсутності обов'язку банку повернення таких сум згідно до умов адміністративних договорів на зарахування та виплату пенсій та грошової допомоги від 16.01.2009р., від 05.01.2006р., договору про розрахунково-касове обслуговування, є недоведеними позивачем порушені його права банком щодо відмови в оплаті таких сум, оскільки банк не є учасником взаємовідносин, що визначаються Законом України „Про пенсійне забезпечення", Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а є лише фінансовою установою, яка здійснює розрахунково-касове обслуговування пенсіонера. Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу в задоволені заявлених позовних вимог повністю.
При цьому суд не бере до уваги позицію відповідача стосовно того, що позов позивача підвідомчий адміністративному суду, так як спір виник із договорів на зарахування та виплату пенсій та грошової допомоги через Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України" №76 від 05.01.2006р. та №35/54 від 16.01.2009р., які підписані УПФУ у Київському районі м. Одеси, Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради та Одеським обласним управлінням ВАТ „Державний ощадний банк України", що є господарськими правовідносинами.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Отже, заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, відповідно до чого не підлягають судом задоволенню.
Згідно до п.4.5. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується.
Отже, згідно ст.ст.44, 49 ГПК України, п.18 ст.5 Закону України „Про судовий збір", п.4.5. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір стягненню з позивача не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси у задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 15.05.2014р.
Суддя Малярчук І.А.