про повернення позовної заяви
14.05.2014 Справа № 908/1577/14
Cуддя Зінченко Н.Г., розглянувши позовні матеріали
за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)», (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд. 2)
до відповідача Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, (70053, Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, буд. 4)
про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно
13.05.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 4/12-832 від 15.04.2014 р. (вх. № 1645/09-05/14 від 13.05.2014 р.) Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)», с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області до Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області про визнання недійсними:
- Свідоцтва про право власності на нерухоме майно територіальної громади Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (банно-пральний комбінат) від 23.09.2009 р. САС № 373476, видане та зареєстроване Дружелюбівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області;
- Свідоцтва про право власності на нерухоме майно територіальної громади Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (котельню) від 23.09.2009 р. САС № 373474, видане та зареєстроване Дружелюбівською сільською радою Вільнянського району Запорізької області.
У відповідності до п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо: до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також якщо до позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Розглянувши матеріали позовної заяви та з'ясувавши підстави для повернення позовної заяви, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що слід повернути позовну заяву без розгляду на підставі п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, виходячи з наступного.
Згідно зі ст., ст. 54, 57 ГПК України зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.
У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою, а при відсутності доказів сплати позовна заява підлягає поверненню.
Приписами ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору (п. 3 ч. 1).
В пункті 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Прохальна частина позовної заяви містить дві вимоги немайнового характеру про визнання недійсними Свідоцтв про право власності на нерухоме майно САС № 373476 і САС № 373474.
З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України «Про судовий збір» № 02/163-48 від 08.07.2011 р., відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VІІ від 16.01.2014 р. на 2014 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1218,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).
Таким чином, заявлена позивачем у позовній заяві вимоги повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 2436,00 грн.
До позовної заяви позивачем у якості доказів сплати судового збору надано платіжне доручення № 150 від 08.04.2014 р. про перерахування до Державного бюджету України 1827,50 грн. судового збору. Отже, недоплата судового збору становить 608,50 грн.
У відповідності до пункту 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. № 01-08/530 неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".
Приписами статті 56 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. (Стаття 56 ГПК України в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" № 9126837-11 від 19.05.2011 р.).
У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Зазначене підтверджується пунктом 2.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/208 від 13.04.2008 р. (з наступними змінами і доповненнями), в якому зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви.
З аналізу вище наведених норм чинного процесуального законодавства слідує, що належними доказами направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, в розумінні ст. 56 ГПК України, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції або фінансового чеку) та опису вкладення.
Про зазначені вимоги позивачу вже зазначалося в ухвалі господарського суду Запорізької області від 17.04.2014 р. № 908/1297/14.
Проте, до позовної заяви на підтвердження направлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками до неї позивачем додано самий лише опис вкладення, яки скріплений відбитком календарного штемпелю відділення підприємства поштового зв'язку за 08.05.2014 р., в якому вказано про направлення відповідачеві копії позовної заяви без зазначення її вихідного номеру і дати, тому, з огляду на вище викладені приписи чинного процесуального законодавства, такий опис вкладення не може вважатися належним доказом направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Отже, з наданих позивачем документів суду неможливо зробити висновок про направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів саме в редакції, яку надано до господарського суду Запорізької області.
Інших доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем не додано.
Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Вимоги до оформлювання документів, порядок засвідчення їх копій, що подаються до суду, визначено пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р.
Зокрема, готуючи та оформлюючи документи, заявник, згідно з вказаним стандартом, відмітку про засвідчення копії документа повинен складати зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається зі змісту розділу V "Докази" ГПК України, належними та допустимими доказами, про які йдеться у Господарському процесуальному кодексі України, є саме належним чином завірені письмові докази, а не їх фотокопії, які взагалі ніким не завірені (не містять підпису повноваженої особи позивача, який скріплений печаткою підприємства).
До позовної заяви додатки (крім доказів направлення позовної заяви відповідачеві та сплати судового збору) додані лише у вигляді фотокопій документів, які жодним чином не завірені, що свідчить про невиконання позивачем вимог ст. 36 та п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Питання щодо повернення суми судового збору в розмірі 1827,50 грн., сплаченого платіжним дорученням № 150 від 08.04.2014 р., буде вирішено ухвалою суду у випадку надходження відповідної заяви.
Керуючись п., п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)», с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області до Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області про визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Додаток: на 32-х аркушах, у тому числі оригінали: платіжного доручення № 150 від 08.04.2014 р. про сплату 1827,50 грн. судового збору, опису вкладення від 08.05.2014 р.
Суддя Н.Г.Зінченко