04 жовтня 2013 рокусправа № 314/1510/13-а (2-а/314/43/2013)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 червня 2013 року у адміністративній справі № 314/1510/13-а (2-а/314/43/2013) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області про визнання протиправними дій, -
26 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до
Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та призначити пільгову пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 червня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано Управління ПФУ в Вільнянському районі Запорізької області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 20.11.2012 р.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем надані докази, підтверджуючі факт участі в ліквідаційних роботах під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає право ОСОБА_1 на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Не погодившись з ухваленим рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Скаржник зазначає, що судом не враховано того, що первинні документи позивача, які підтверджують період перебування в зоні відчуження, не відповідають вимогам законодавства, крім того не надано довідку за формою 122.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6).
ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом №317/2210 від 01.11.2012 року, УПФУ в Вільнянському районі Запорізької області відмовило позивачу в призначенні пенсії мотивувавши відповідь тим, що позивачем не надано довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою ф-122 заивердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням від 09.03.1988 року № 122, а ті що надані не відповідають вимогам законодавства.
Не погодившись з відмовою позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Дослідивши обставини справи колегія суддів вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем надано документи, необхідні для призначення пенсії на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відсутні підстави для відмови позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Так, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
До заяви про призначення пенсії надані наступні документи які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно працював в зоні відчуження з 02.07.1986 р. по 31.07.1986 р., а саме: довідка від 17.10.2012 р. № 112/1710 видана Публічним акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 2245» про безпосередню зайнятість ОСОБА_1 на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 р. № 665-195, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 з 02.07.1986 р. по 31.07.1986 р. (а.с. 10); список робітників АТП-12358, приймаючих участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1988 р. (а.с 14); довідка начальника зведеної автоколони Мінавтотранса УРСР, відповідно до якої ОСОБА_1 з 01.07. 1986 р. по 02.08.1986 р., знаходився в 30 кілометровій зоні у зв'язку з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та будівництві автомобільної дороги Зелений Мис - Чорнобиль (а.с 21); довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.10.2012 р. видана ПАТ «АТП 2245» (а.с. 24); довідка видана ВАТ «Автотранспортне підприємство 2245» № 26 від 02.03.2006 №26 про розмір заробітку для обчислення пенсії з липень 1986 р (а.с 25); наказ від 25.09.1986 р. № 394 начальника автоколони 2245 Запорізького автоуправління на підставі постанови Колегіі Мінавто УССР, Президіуму РК профспілки робочих автошосдор № 135/II-56 від 04.08.1986 р. «Про підсумки змагань колективів бригад автотранспорту, які працювали на будівництві автодороги Зелений Мис - Чорнобиль» про преміювання ОСОБА_1 в розмірі 10 рублів (а.с 27); довідка видана відповідно до наказу № 0263 від 02.07.1986 р. «Автотранспортним підприємством 2245» про відкомандирування ОСОБА_1 в м. Димір, Київської обл. з 02.07.1986 р. по 31.07.1986 р. для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В зазначений період перевозив будівельні матеріали на будівництво доріг (а.с 26); довідка видана «Автотранспортним підприємством», відповідно до якої водій ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на автомобілі КАМАЗ-5511 на будівництві автодороги і перевезені вантажів містах: м.Страхолісся - м. Чорнобиль з 02.07.1986 по 31.07.1986 р. (а.с 28).
З вищевказаних документів вбачається, що ОСОБА_1 дійсно знаходився у відрядженні на роботах в м. Чорнобилі з 02.07.1986 року по 31.07.1986 року.
Довідка за формою 122, на яку посилається відповідач, при відмові в здійсненні перерахунку та призначені пільгової пенсії, не є єдиним доказом, що підтверджує факт перебування особи на роботах в зоні відчуження.
Відповідно абз. 7 п. п. «ґ» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Дана норма не передбачає обов'язковості надання саме довідки за формою 122, вона є лише одним з вище перелічених альтернативних документів, надання яких може підтвердити факт перебування особи на роботі в зоні відчуження. Інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи теж є доказом перебування особи в зоні відчуження. Колегія суддів вважає, що до таких первинних документів відноситься й належним чином оформлене відрядне посвідчення, надане ОСОБА_1 . Неможливість надання довідки за формою 122 підприємством де працював позивач не може обмежувати законодавчо визначене право ОСОБА_1 на отримання пенсії зі зменшенням пенсійного віку, оскільки факт перебування позивача в м. Чорнобилі з 15.07.1986 року по 23.07.1986 року колегія суддів вважає встановленим.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В апеляційній скарзі відповідач не надав докази правомірності відмови в проведені перерахунку та призначені пільгової пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з зниженням пенсійного віку. Також посилання відповідача на невідповідність законним вимогам довідок, наданих позивачем не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не надані докази на підтвердження незаконності вищевказаних довідок.
Отже, висновок Управління ПФУ в Вільнянському районі Запорізької області про те, що неможливо встановити факт перебування позивача в зоні відчуження не є правомірним.
За таких обставин суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для призначення позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який працював у 1986 році в зоні відчуження понад п'ять календарних днів, що передбачено ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 206, ст. 209, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області - залишити без задоволення.
Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 червня 2013 року по справі № 314/1510/13-а (2-а/314/43/2013) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко