20 березня 2014 рокусправа № 2а/180/192/13 (180/1930/13-а)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - не з'явився
відповідача: - Плевако Л.Д. (дов. від 20.01.2014 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець
на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 р. у справі № 2а/180/192/13 (180/1930/13-а)
за позовом ОСОБА_3
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець
про визнання протиправними дій, -
"17" липня 2013 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача по виплаті ОСОБА_3 щомісячних страхових платежів за період з 01.06.2005 року по 01.03.2013 року у меншому розмірі ніж передбачено законом;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 01.06.2005 року по 01.03.2013 року в сумі 127 685 грн.;
зобов'язати відповідача з 01.03.2013 року нараховувати ОСОБА_3 та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі встановленому ст. 1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при розрахунку та виплаті компенсації за часткову втрату працездатності відповідач мав керуватись не положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а приписами Цивільного кодексу України щодо визначення розміру компенсації, оскільки кодекс був прийнятий пізніше за вказаний Закон.
Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 р. у справі № 2а/180/192/13 (180/1930/13-а) адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець про визнання протиправними дій - задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача зобов'язано провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_3 за період з 01.06.2005 року у відповідності до ст. 1197 ЦК України з урахуванням виплачених сум та виплатити їх та в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі, встановленому ст. 1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
Постанову суду мотивовано тим, що при визначенні розміру компенсації відповідач повинен застосовувати положення ст. 1197 Цивільного кодексу України, оскільки по відношенню до даних правовідносин вказані норми є спеціальними, в той час як положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є загальними та застосуванню не підлягають.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 р. у справі № 2а/180/192/13 (180/1930/13-а), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував того, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працюючи на ВАТ «Марганецький ГЗК», отримав хронічне професійне захворювання, про що роботодавцем в 1991 році складено акт форми П-4. Висновком міжрайонної профпатологічної МСЕК від 17.06.2012 року йому встановлено ІІІ група інвалідності та втрата професійної дієздатності в розмірі 50%.
У зв'язку зі вступом в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зобов'язання щодо виплати страхових виплат по втраті працездатності перейшов до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Актом приймання-передачі №38 від 01.08.2001 року особову справу ОСОБА_3 передано до відповідача.
17.07.2002 року ОСОБА_3 отримав виробничу травму, працюючи на ТОВ ПКФ «Марганецький хлібзавод». Висновком МСЕК м. Кривий Ріг встановлено 5% первинно по виробничій травмі та 50% втрати працездатності по профзахворюванню повторно, у сукупності 55% втрати працездатності.
На виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ТОВ ПКФ «Марганецький хлібзавод» на підставі даних табелю обліку робочого часу вираховувало середньомісячний заробіток позивача та надало до відділення Фонду довідку про середню заробітню плату ОСОБА_3 відповідачу для нарахування страхових виплат по втраті працездатності.
20.02.2013 року позивач звернувся до ВВД ФССВНВу м. марганці Дніпропетровської області з вимогою перегляду розміру середньої заробітної плати та проведення перерахунку щомісячних страхових виплат, відповідно до ст.. 1197 Цивільного кодексу України.
Листом від 04.03.2013 року №13/02-20 відповідач відмовив ОСОБА_3 у здійсненні перерахунку, мотивувавши свою відповідь тим, що нарахування та виплата страхових виплат здійснюється у відповідності до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та підстави для здійснення перерахунку відсутні.
Не погодившись з даним рішенням позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що норми Цивільного кодексу України, а саме ст. 1197 є спеціальними по відношенню до даного спору, а тому саме даною нормою повинен куруватись відповідач при визначенні розміру страхових виплат.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що положення ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у даному випадку є загальними, а відтак, застосуванню підлягають спеціальні норми відповідних законів, з урахуванням положень ст.1197 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів.
Згідно з положеннями статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не оспорюється, відповідач при виплаті страхових виплат позивачу, керувався положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та постанови Кабінету Міністрів України №1266.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України, статтею 1197 ЦК України встановлено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Аналізуючи співвідношення положень статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положень статті 1197 Цивільного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення Цивільного кодексу України як такі, що набрали чинності пізніше.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_3 за період з 01.06.2005 року у відповідності до ст.1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплатити їх та в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі, встановленому ст.1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат
Посилання заявника апеляційної скарги про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є безпідставними, оскільки у відповідності до п.4 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим судам як адміністративним судам підсудні усі справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу, зокрема, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні. Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонда соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 р. у справі № 2а/180/192/13 (180/1930/13-а) - залишити без зідоволення.
Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 р. у справі № 2а/180/192/13 (180/1930/13-а) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко