20 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/2164/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - Оджиковський В.О., дов. від 16.10.13 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0470/2164/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна"
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
08.02.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням змін предмету позову від 19.04.2012р., просило: скасувати податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступником якої є відповідач) № 0000822301 від 20.09.2011 р., № 0000832301 від 20.09.2011 р., № 0000062301 від 29.11.2011 р., № 0000982301 від 29.11.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача щодо незаконності формування податкового кредиту та реалізації права на бюджетне відшкодування ПДВ у зв'язку з формуванням податкового кредиту в іншому періоді, ніж на дату оформлення податкової накладної, оскільки, на думку позивача, податкове законодавство не передбачає обов'язку платника податків підтверджувати дату отримання податкової накладної.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі № 2а/0470/2164/12 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що позивачем не надано документального підтвердження надходження податкових накладних саме у травні та червні 2011 року. Відповідно висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах є правомірним та обґрунтованим, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що винесено у відповідності до норм чинного законодавства.
Не погодившись з постановою суду, ТОВ з ІІ "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі №2а/0470/2164/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що судом першої інстанції невірно трактовано норми податкового законодавства, оскільки положення Податкового кодексу України передбачають, що для формування податкового кредиту значення має лише дата виписки податкової накладної, а не дата її отримання. Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до роз'яснень узагальнюючої податкової консультації Державної податкової служби України, коли з дати виписки податкової накладної не минуло 365 календарних днів, то у платника податків відсутня необхідність документально підтверджувати дату отримання таких накладних, а суми ПДВ за такими накладними правомірно включаються до податкового кредиту.
Нікопольська ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, про що зазначено представником податкової інспекції в першому судовому засіданні, виключно з посиланням на акт перевірки.
Представником позивача доводи апеляційної скарги підтримано , надано пояснення щодо безпідставності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень та наявності підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, Орджонікідзевською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 132/23-124-1/32509841 від 02.09.2011 р. (т.1, а. с.52-67).
На підставі даного акту перевірки Орджонікідзевською ОДПІ прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
- № 0000822301 від 20.09.2011 р. про донарахування Товариству податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 255 583,38 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. (т.1, а. с.83);
- № 0000832301 від 20.09.2011 р. про зменшення Товариству від'ємного значення з ПДВ на суму 2641666,74 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. (т.1, а. с.80).
За результатами застосованої Товариством відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України процедури адміністративного оскарження ДПА у Дніпропетровській області зменшено суму, заявлену до бюджетного відшкодування з ПДВ на 2 387 087,71 грн., у тому числі по податковій декларації за травень 2011 року - на 1498385,71 грн., за червень 2011 року - на 888 702 грн., та збільшено суму штрафних (фінансових) санкцій на 1 грн., скаргу платника податків в цій частині залишено без задоволення (т.1, а. с.87-94).
Так, на підставі рішення ДПА у Дніпропетровській області від 22.11.2011 р., Орджонікідзевською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 29.11.2011 р.:
- № 0000982301 від 29.11.2011 р. про зменшення Товариству бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого позивачем згідно декларацій з ПДВ за травень 2011 року, червень 2011 року. на суму 2 387 087,71 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. (т.1, а. с.85);
- № 0000062301 від 29.11.2011 р. про зменшення Товариству від'ємного значення з ПДВ, заявленого позивачем згідно декларації з ПДВ за червень 2011 року, на суму 2641666,74 грн. (т.1, а. с.86).
ТОВ «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна», не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2011 р. та від 29.11.2011 р., звернулось до адміністративного суду з позовом про їх скасування.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ з ІІ "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна" підлягає задоволенню з таких підстав:
За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виписки у 2010 році податкових накладних, тобто Закон України «Про податок на додану вартість» (чинний в редакції станом на 2010 р.) та норми Податкового кодексу України виходячи з того, що податковий кредит позивача формувався у травні, червні 2011 року.
Так, згідно висновків акту перевірки Товариством в порушення п.1 р.2, абз.2 п.1 р.3, п.1 р.4 Наказу ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», п. 202.1, п.202.2 ст.202, п.198.1 ст.198 ПК України, завищено суми податкового кредиту травня 2011 року на 2642671,09 грн., завищено суму податкового кредиту червня 2011 року на 2 705 305,38 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на 888 702 грн., донарахування ПДВ у розмірі 1 753 969,09 грн. за травень 2011 року, та до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту червня 2011 року на 2 705 305,38 грн.
Зокрема, перевіркою встановлено, що в порушення п.198.1 ст.198, п.202.1 ст.202 ПК України Товариством віднесено до складу податкового кредиту травня, червня 2011 року суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах.
Так, посилаючись на те, що до податкового кредиту з ПДВ травня 2011 року платник податку мав включити суми ПДВ по податковим накладним, виписаним постачальниками позивача саме у травні 2011 року, податковий орган дійшов висновку про неправомірне включення платником податків до складу податкового кредиту травня 2011 року сум ПДВ в розмірі 2 558 623,09 грн. по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах, а саме, у травні 2010 р., у серпні 2010 р., у вересні 2010 р., у жовтні 2010 р., у листопаді 2010 р., у грудні 2010 р., у січні 2011 р., у лютому 2011 р., у березні 2011 р., у квітні 2011 р.
Також, посилаючись на те, що до податкового кредиту з ПДВ червня 2011 року платник податку мав включити суми ПДВ по податковим накладним, виписаним постачальниками позивача саме у червні 2011 року, податковий орган дійшов висновку про неправомірне включення платником податків до складу податкового кредиту червня 2011 року сум ПДВ в розмірі 2 604 028,62 грн. по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах, а саме, у червні 2010 р., у жовтні 2010 р., у листопаді 2010р., у грудні 2010 р., у січні 2011 р., у лютому 2011 р., у березні 2011 р., у квітні 2011р., у травні 2011 р.
Позивач зазначає, що дату отримання позивачем податкових накладних підтверджено наданими суду копіями сторінок Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, що сформований та ведеться позивачем відповідно до Наказу ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002 та п.201.15 ст.201 ПК України, а також штампами вхідної кореспонденції на податкових накладних.
Суд першої інстанції, проаналізувавши норми податкового законодавства, дійшов висновку , що виходячи з того, що дата отримання платником податків-покупцем податкової накладної має юридичне значення, оскільки безпосередньо впливає на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та, як наслідок, на розмір податкових зобов'язань, обставини щодо отримання платником податків-покупцем податкової накладної мають підтверджуватися документально.
Таким чином, суд першої інстанції, з огляду на ненадання Товариством ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду документального підтвердження надходження податкових накладних (які були виписані у попередніх звітних періодах) саме у травні та червні 2011, прийняв до уваги позицію податкового органу та дійшов висновку про порушення ТОВ «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» вимог п.198.1 ст.198, п.202.1 ст.202 ПК України, яке полягає у завищенні у травні 2010 року податкового кредиту на суму 2 558 623,09 грн. та у червні 2010 року податкового кредиту на суму 2 604 028,62 грн. внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту зазначених періодів податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах.
Проте, колегія суддів з такою позицією суду першої інстанції не погоджується з огляду на відсутність вимог податкового законодавства щодо документального підтвердження платником податку-покупцем дати отримання податкових накладних.
Так, за визначенням, наведеним у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно положень п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Аналогічні норми закріплені законодавцем у Податковому кодексі України.
Так, згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Пунктом 201.6 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, згідно абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, що діяла на момент спірних відносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Таким чином, для включення ПДВ до складу податкового кредиту має значення лише дата виписки податкової накладної, а не дата її отримання.
Тобто, ані положення Наказу ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», ані положення Податкового кодексу України, не висувають вимог щодо підтвердження платником податку дати надходження на підприємство податкових накладних, зокрема, шляхом надання конверту поштового відправлення з відбитком дати його направлення та отримання на штампі відділу поштового зв'язку, або квитанція служби кур'єрської доставки, як про це зазначає відповідач.
Наведене підтверджується Наказом ДПС України № 127 від 16.02.2012 р. яким затверджена Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у
попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту (далі -
Наказ № 127).
Так, згідно відповіді на питання № 9 Наказу № 127 з дати набрання чинності Податковим Кодексом платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду, на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, в таких випадках:
1. Податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто, до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило;
2. Податкові накладні, отримані протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку, незалежно від дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням строків давності, - для платників, які застосовують касовий метод;
3. Податкові накладні, отримані при одержанні права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, - якщо у звітному періоді відбувся продаж такого майна, - для банківських установ.
В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації)».
При цьому, відповідно до п.53.1 ст.53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
З огляду на вищенаведені дати виписки податкових накладних, зафіксовані актом перевірки і підтверджені матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про дотримання строку у 365 календарних днів при віднесенні цих накладних до складу податкового кредиту травня та червня 2011 року.
Отже, колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції та відповідача про порушення Товариством вимог п.198.1 ст.198, п.202.1 ст.202 ПК України, яке полягає у завищенні у травні 2010 року податкового кредиту на суму 2 558 623,09 грн. та у червні 2010 року податкового кредиту на суму 2 604 028,62 грн. внаслідок включення позивачем до податкового кредиту зазначених періодів податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах.
Крім того, колегія суддів бере до уваги посилання скаржника на неправомірність зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2387087,71 грн. за рішенням ДПА у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 22.11.2011 р., оскільки жоден нормативний акт не надає права ДПА в Дніпропетровській і області зменшувати суму заявленого бюджетного відшкодування за результатами розгляду скарги.
Положеннями статті 56 ПК України (якою визначений порядок оскарження рішень контролюючих органів) визначено, що за наслідками розгляду скарг платника податків, контролюючий орган має право а саме, право на повне/часткове незадоволення скарги, або повне/часткове її задоволення.
Проте, жодною статтею Податкового кодексу України не передбачено право контролюючого органу за результатами процедури адміністративного оскарження визначати платнику податків додаткове і грошове зобов'язання чи зменшувати суму заявленого бюджетного відшкодування, що свідчить про перевищення ДПА у Дніпропетровській області під час прийняття рішення про результати розгляду скарги від 22.11.2011 р. своїх повноважень.
Також в оскарженій постанові судом першої інстанції зазначено, що в представник позивача в судовому засіданні визнав зафіксований в акті перевірки факт завищення ТОВ «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року, та, відповідно, завищення бюджетного відшкодування червня 2011 року на загальну суму 84 048,03 грн., а також завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року, та, відповідно, від'ємного значення ПДВ червня 2011 року на загальну суму 101 276,76 грн. внаслідок включення до податкового кредиту травня, червня 2011 року сум ПДВ, які не підтверджені відповідними податковими накладними, та внаслідок віднесення до складу податкового кредиту травня, червня 2011 року сум ПДВ по одній і тій самій податковій накладній.
Проте, скаржник зазначає, що позивач дійсно визнає факт завищення податкового кредиту червня 2011 в розмірі 101 276,76 грн. (хоча і не визнає правомірність податкових повідомлень-рішень, які оскаржені з вищевикладених підстав), яке відбулось, в тому числі, у зв'язку із здвоєнням податкових накладних в податковій декларації та іншими помилками, як це описано в акті перевірки.
Разом з тим, скаржник зазначає, що визнання обставини із завищення податкового кредиту з ПДВ травня 2011 року в розмірі 84 048,03 грн. здійснене позивачем помилково.
Так, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено завищення платником податку податкового кредиту з ПДВ травня 2011 року, та, відповідно, завищення бюджетного відшкодування червня 2011 року на загальну суму 84 048,03 грн., внаслідок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту травня 2011 року сум ПДВ, які не підтверджені відповідними податковими накладними, а саме, по взаємовідносинам з:
- АТЗТ «Спецбудмонтаж» в сумі 18 181,45 грн.;
- ТОВ «ІМС Груп» в сумі 38 347,88 грн.;
- ПП «Канріт» в сумі 20 561,90 грн.;
- ПП «Ріаз-Дніпро» - в сумі 6 956,80 грн.
Скаржник зазначає, що податкові накладні, виписані вказаними підприємствами, отримані позивачем в травні 2011 року та давали право на податковий кредит. Але в податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року (в додатку - Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) була помилково вказана дата їх виписки - травень 2011 року, тоді як реальною датою їх виписки є квітень 2011 року, тобто травень 2011 року є датою отримання, а не виписки таких накладних.
Проте, саме у зв'язку з тим, що датою виписки був вказаний травень 2011 року, а не квітень 2011 року, відповідач в акті перевірки зазначив, що податкових накладних на спірні суми взагалі не існує, а позивач помилково погодився з таким твердженням в судовому засіданні.
З огляду на те, що помилка у вказаному в декларації періоді виписки накладної не є підставою для зменшення податкового кредиту, колегія суддів вважає, що по вказаним податковим накладним у Товариства не було завищення податкового кредиту за травень 2011 року на 84 048,03 грн., що є ще одним підтвердженням протиправності спірних донарахувань.
Крім того, суд першої інстанції в оскарженій постанові зазначив, що однією з підстав для відмови в задоволенні позову стало те, що дві податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (т.5, а. с.197), а саме:
- податкова накладна від квітня (без деталізації дати) 2011 року на суму 625 510,19 грн., сума ПДВ за якою включена до податкового кредиту травня 2011 року.
- податкова накладна від травня (без деталізації дати) 2011 року на суму 1 861 441, 97 грн., сума ПДВ за якою включена до податкового кредиту червня 2011 року.
Скаржник зазначає, що зазначених обставин не існує, оскільки позивач не декларував зазначених сум ПДВ за вказаними накладними, тому обов'язку з їх реєстрації у продавця ніколи не виникало.
Колегія суддів такі доводи скаржника бере до уваги, погоджуючись з ними, через те, що в матеріалах справи відсутні зазначені накладні на вказані суми.
За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської ОДПІ №0000822301 від 20.09.2011 р., № 0000832301 від 20.09.2011 р., № 0000062301 від 29.11.2011 р. та №0000982301 від 29.11.2011 р.
Крім того, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про заміну Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ МЕНЮФЕКЧУРІНГ УКРАЇНА» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ Україна», надавши при цьому, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які підтверджують дане правонаступництво, в зв'язку з вказана заява позивача підлягає задоволенню в силу приписів ст.55 КАС України (т.6, а. с.1-9).
Також відповідач в запереченнях на апеляційній скаргу просить замінити Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби правонаступником - Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області, додавши при цьому, витяг виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які підтверджують дане правонаступництво, в зв'язку з вказане клопотання позивача підлягає задоволенню в силу приписів ст.55 КАС України (т.5, а. с.221-226).
Відповідно до положень ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2012 р. у справі №2а/0470/2164/12 задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 р. у справі № 0870/6259/12 скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000822301 від 20.09.2011 р.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000832301 від 20.09.2011 р.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000062301 від 29.11.2011 р.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000982301 від 29.11.2011 р.
Стягнути судовий збір з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ Україна» у сумі 2146 грн.
Постанова суду набирає законної сипи відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко