13 лютого 2014 рокусправа № 808/17/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,
представників сторін:
позивача : - ОСОБА_2, дов. від 12.11.12 р.
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. у справі № 808/17/13-а
за позовом ОСОБА_3
до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
02.01.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя) № 0000902213 від 27.08.2012 р. про визначення суми фінансових санкцій на загальну суму 8 441,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю на думку позивача спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки фіскальні звітні чеки на РРО не роздруковані через несправність, про що повідомлено відповідну сервісну службу. Щодо порушення у вигляді не ведення обліку товарних запасів, позивач посилається на той факт, що на даний час жодним нормативно-правовим актом України не передбачений такий порядок.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. у справі № 808/17/13-а (суддя Стрельнікова Н. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ № 0000902213 від 27.08.2012 р. в частині визначення ОСОБА_3 сум штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 336,20 грн.;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що застосування штрафних санкцій в розмірі 7 336,20 грн. передбачено за здійснення реалізації не облікованих товарів, в той час як податковим органом зафіксовано нестачу облікованого товару, що не є порушенням в розумінні ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»і відповідно підстав для застосування санкцій не вбачається.
Стосовно відмови в скасуванні частини спірного податкового повідомлення-рішення, то суд обґрунтував своє рішення тим, що позивачем не надано доказів того, що технічні несправності касового апарату стались не з вини позивача та є такими, що звільняють останнього від відповідальності за не роздрукування фіскальних звітних чеків.
Не погодившись з постановою суду, Мелітопольською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. у справі № 808/17/13-а та прийняту нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють заперечення проти адміністративного позову та є по суті викладенням висновків акту перевірки. Скаржник вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми права, неповно дослідив докази та неправильно встановив обставини по справі.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги спростував, зазначивши про законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, прийняте на підставі матеріалів справи.
Представники заявника апеляційної скарги до судового засідання не з'явились, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку торгівельного павільйону, розташованого за адресою: смт.Кирилівка, вул.Коса Федотова, Якимівський район, Запорізької області, б/в «Антикор», який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, за результатами якої складено акт №170/08/32/22/НОМЕР_2 від 15.08.2012 р. (а.с.13-16).
27.08.2012 р. на підставі вказаного акту перевірки Мелітопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902213 (а. с.7), яким до Підприємця застосовані штрафні санкції на загальну суму 8 441,20 грн., а саме:
- за порушення п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.95 р. (далі - Закон № 265), яке полягає у незабезпечені щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків та не забезпечено їх зберігання в КОРО за 05.06.2012 р., 26.06.2012 р., 03.07.2012 р., застосований штраф відповідно до п.4 ст.17 Закону № 265 на суму 1020 грн. (17 грн. х 20 х 3);
- за порушення п.11 ст.3 Закону № 265, яке полягає у проведенні розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, застосований штраф відповідно до п.6 ст.17 Закону № 265 на суму 85 грн. (17 грн. х 5);
- за порушення п.12 ст.3 Закону № 265, яке полягає у веденні позивачем з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, застосований штраф відповідно до ст.20 Закону № 265 на суму 7 336,20 грн. (3 668,10 грн. х 2) (а. с.51).
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Мелітопольською ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 на час перевірки була зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Згідно положень п.п.9, 11 ст.3 Закону № 265 (в редакції, що діяла на момент проведення фактичної перевірки) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Статтею 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій;
6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
Так, порушення п.9 ст.3 Закону № 265 позивач спростовує тим, що факт не роздрукування фіскальних звітних чеків на РРО 05.06.2012, 26.06.2012р. та 03.07.2012 р. мав місце, проте, чеки не були роздруковані у зв'язку із поважними причинами, а саме, в зв'яжу з тим, що позивач не міг відтворити обнуляючого розрахунку РРО «помилка 15» і ОСОБА_3 зверталась до сервісного центру РРО, після чого наступного дня звіти були роздруковані, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом від 20.08.2012 р. (а.с.29), довідкою ФОП ОСОБА_4 від 26.02.2013р. про те, що позивач 05.06.2012 р., 26.06.2012 р., 03.07.2012р. не могла зробити обнуляючого звіту РРО, «помилка 15» (розреєстрований касир) (а. с.94).
Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів того, що зазначені обставини стались не з вини Підприємця, і тільки за відсутності такої вини у позивача могли б бути підстави для невиконання останнім вимог п.9 ст.3 Закону № 265.
Щодо порушення позивачем п.11 ст.3 Закону № 265, то огляду на те, що проти наявності даного порушення позивач не заперечував і доказів на спростування його наявності суду не надав, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій у сумі 85 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000902213 від 27.08.2012 р. щодо застосування штрафних санкцій за порушення позивачем п.9 ст.3 Закону № 265 на суму 1 020 грн. та за порушення п.11 ст.3 Закону № 265 на суму 85 грн.
Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення щодо визначення ОСОБА_3 штрафних санкцій у розмірі 7 336,20 грн. за порушення п.12 ст.3 Закону № 265 з огляду на відсутність підстав для застосування цих штрафних санкцій.
Так, згідно п.12 ст.3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно ст.20 Закону № 265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведених положень ст.20 Закону № 265 вбачається, що відповідальність за вказаною нормою наступає у разі здійснення суб'єктом господарювання реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Разом з тим, з акту перевірки та додатків до нього вбачається, що відповідачем фактично встановлено не надлишок товарів, які не обліковані у встановленому законом порядку, а встановлено нестачу товарів, тобто всі наявні товари обліковані, натомість за місцем реалізації відсутня частина товарів, які відображені у обліку, тобто виявлена нестача.
Стаття 20 Закону № 265 не передбачає відповідальність за виявлену нестачу, а доказів реалізації позивачем товарів, які не обліковані у встановленому порядку, відповідачем суду не надано, в зв'язку з чим безпідставним є застосування до позивача штрафних санкцій на підставі даної норми.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд ,-
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. у справі № 808/17/13-а залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 р. у справі № 808/17/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко