"02" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/27300/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №5 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира про визнання рішень протиправними
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, -
У жовтні 2010 року Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5 (далі - КВЖРЕП №5) пред'явило в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира (далі - Управління ПФУ) про скасування рішень Управління ПФУ №2557, №2558, №2559, №2560, №2561, №2562 від 16 жовтня 2009 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що своєчасно сплачує страхові внески. Житомирською філією ТОВ «Західінкомбанк» на підставі постанови НБУ від 12 лютого 2009 року № 68 було заблоковано його рахунки та розрахункові документи, в зв'язку з чим банківські операції не були виконані, а сплачені кошти не отримані, тому застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені є неправомірним, а спірні рішення Управління ПФУ підлягають скасуванню.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, позов задоволено.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що КВЖРЕП №5 перерахувало Управлінню ПФУ страхові внески платіжними дорученнями:
- №123 від 13 лютого 2009 року - 33,2% страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 1500,00грн;
- №118 від 13 лютого 2009 року - 33,2% страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 1400грн.;
- №127 від 13 лютого 2009 року - 33,2% страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 2100,00грн.;
- №121 від 13 лютого 2009 року - 33,2% страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 1577,15грн.;
- №116 від 19 лютого 2009 року - 33,2% страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 5000,00грн.;
- №128 від 13 лютого 2009 року - 33,2 % страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 2000,00грн.;
- №122 від 13 лютого 2009 року - 33,2% страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 1500,00грн.;
- №117 від 13 лютого 2009 року - 2% страхових внесків із заробітної плати за січень 2009 року в розмірі 1587,28грн.
Житомирською філією ТОВ «Західінкомбанк» вказані платіжні доручення були прийняті, однак кошти на рахунок відповідача не надійшли в зв'язку з їх відсутністю на рахунках Головного банку та обліковувались на балансі останнього, про що свідчить лист-відповідь ЖФ КБ «Західінкомбанк» ТОВ №1249 від 17 серпня 2009 року на запит позивача №399/3 від 13 серпня 2009 року.
Як наслідок, 16 жовтня 2009 року Управлінням ПФУ, відповідно до супровідного листа №19394/04, були надіслані КВЖРЕП №5 рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним страхових внесків від 16 жовтня 2009 року:
- №2557 за період з 20 серпня по 15 вересня 2009 року;
- №2558 за період з 20 липня по 18 серпня 2009 року;
- №2559 за період з 22 червня по 16 липня 2009 року;
- №2560 за період з 20 травня по 16 червня 2009 року;
- №2561 за період з 21 квітня по 16 травня 2009 року;
- №2562 за період з 20 березня по 17квітня 2009 року,
в сумі 10032,40 грн. штрафу та 2451,93грн. пені.
Частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-VI) встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
На підставі частини другої статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та (або) не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У разі не сплати (не перерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) страхувальниками страхових внесків, відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України № 1058-ІV виконавчими органами Пенсійного фонду накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків нараховується пеня у розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний календарний день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання і фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Відповідно до пункту 16.5.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків перерахування зборів (обов'язкових платежів) до державних цільових фондів банк сплачує пеню за кожен день прострочення, включаючи день сплати, а також несуть іншу відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення збору (обов'язкового платежу) до державного цільового фонду. При цьому платник зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
З огляду на викладені вимоги чинного на час спірних правовідносин законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем фактично не з його вини було несвоєчасно перераховано Управлінню ПФУ страхові внески за 2009 рік, оскільки відповідні банківські операції ним були проведені своєчасно та в повній мірі. Неперерахування банком цих коштів не є виною позивача, а тому підстави для застосування відносно нього штрафних санкцій відсутні.
Такі висновки підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Управління ПФУ безпідставно застосувало фінансові санкції, а тому рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені КВЖРЕП №5 за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за 2009 рік підлягають скасуванню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, їх висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2010 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф.Весельська
В.В.Малинін
О.Ф.Ситников