"09" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/27241/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Весельської Т.Ф.,
Суддів - Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
з участю: секретаря - Прокопчук Н.В.,
представника Генеральної прокуратури - Зарудяної Н.О.,
провівши в судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом Прокурора міста Донецька, який діє в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька, до публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" про стягнення заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" (далі - Товариство) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, -
У лютому 2011 року Прокурор міста Донецька, який діє в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька (далі - Управління ПФУ) пред'явив у суді позов до Товариства про стягнення заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року у розмірі 2 968 855 гривень 9 копійок.
Під час розгляду справи, у березні 2011 року, позивач, посилаючись на часткове погашення заборгованості відповідачем, уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути на його користь заборгованість у розмірі 296 551 гривна 43 копійки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Прокурор міста Донецька та Управління ПФУ своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалися.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при наявності несплаченої недоїмки, пені та фінансових санкцій Управління ПФУ при надходженні коштів від страхувальника має право скеровувати їх в порядку календарної черговості виникнення недоїмки, незалежно від призначення платежу, вказаному в платіжному дорученні.
Товариство є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, для якого базовим звітним періодом є календарний місяць.
Частиною шостою статті 20 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
За змістом пункту 14 Прикінцевих положень Закону №1058-IV гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і це ніким не заперечується, що станом на 1 березня 2010 року відповідач мав заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 521 867 гривень 79 копійок. З 1 березня 2010 року по 1 січня 2011 року відповідач задекларував суму, яка належить до сплати за цей період, в розмірі 6 385 549 гривень 41 копійка, а сплатив у цьому періоді - 6 610 865 гривень 77 копійок. Під час сплати поточних страхових внесків відповідач зазначав у платіжних дорученнях призначення платежу. Однак, позивач зарахував їх у рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.
Частиною п'ятою статті 106 Закону №1058-IV встановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, маючи несплачену недоїмку і, сплачуючи при цьому поточні суми страхових внесків, страхувальник не вважається таким, що своєчасно виконав свої зобов'язання за поточний період, оскільки в силу імперативних вимог частини п'ятої статті 106 Закону №1058-IV органи ПФУ зобов'язані направити цей платіж на погашення недоїмки.
Отже, висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог є правильним.
Враховуючи, що доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
Керуючись статтями 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф. Весельська
В. В. Малинін
О. Ф. Ситников