23 квітня 2014 року м. Київ В/800/1692/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючої:Блажівської Н.Є.,
Суддів: Кошіля В. В., Лосєва А.М., Моторного О. А., Федорова М. О.
перевіривши заяву Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року
у справі № 2а-3989/12/1070 (К/9991/18457/13 - номер справи у Вищому
адміністративному суді України)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року у вказаній справі.
Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: положень Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року по справі № 826/1893/13-а та від 6 листопада 2013 року № 2а-17101/11/2670 у яких, на його думку, норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України наведених заявником як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.
Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
В той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права ухвал Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судам норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.
За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.
Також скаржником заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для заміни Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби правонаступником - Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.
З огляду на наведене, керуючись статтями 55, 236-239, 2391, 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Допустити процесуальне правонаступництво та замінити Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби правонаступником - Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.
Відмовити Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року у справі № 2а-3989/12/1070.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча Н. Є. Блажівська
Судді В. В. Кошіль А. М. Лосєв О. А. Моторний М. О. Федоров