"17" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/47438/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про перерахунок пенсії,
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про перерахунок пенсії.
Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до п. «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до його пільгового стажу періоди роботи з 23 червня 1975 року по 21 березня 1980 року та з 26 березня 1991 року по 27 липня 2003 року.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року скасовано постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 10 серпня 2011 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи трактористом авто гаражу з 23 червня 1975 року по 21 березня 1980 року та з 26 березня 1991 року по 27 липня 2003 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення ними 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно зі статтею 62 вказаного закону основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Судами попередніх інстанцій на підставі досліджених у трудовій книжці позивача відомостей та інформації архівними довідками трудового архіву Бериславського району було встановлено, що ОСОБА_2 працював в радгоспі «Комуніст» (який в подальшому було реорганізовано у КСП «Колос», СТОВ «Колос») трактористом автогаражу з 23 червня 1975 року по 21 березня 1980 року, трактористом відділення №1 з 22 березня 1980 року по 15 листопада 1980 року, з 31 грудня 1982 року по 03 травня 1986 року, трактористом-екскаваторником автогаражу з 26 березня 1991 року по 27 липня 2003 року.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що в період з 23 червня 1975 року по 21 березня 1980 року та з 26 березня 1991 року по 27 липня 2003 року ОСОБА_2 працював в радгоспі «Комуніст» (який надалі реорганізовувався у КСП «Колос», СТОВ «Колос») трактористом автогаражу, на посаду він був оформлений в установленому законом порядку, мав відповідне посвідчення, постійно був зайнятий на тракторі, який виділявся особисто в його користування на протязі повного сезону з сільськогосподарських робіт в рослинництві. Працював позивач повний робочий день і завжди виконував норми виробітку, мав подяки. ОСОБА_4 додатково пояснив, що він працював на аналогічній посаді, мав такі ж підтверджуючі документи та отримує пільгову пенсію без будь-яких обмежень.
За таких обставин та враховуючи положення зазначених нормативно-правових актів, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду апеляційної інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування оскаржуваного позивачем рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Таким чином, оскаржуване відповідачем рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
З огляду на викладене та керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній