07.05.2014 року Справа № 904/9351/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.
суддів: Павловського П.П., Науменка І.М.,
секретар судового засідання: Петровська А.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шкатова А.О., довіреність №20 від 13.01.2014 р.,
від відповідача: Макарова Т.П., довіреність №218/13 від 07.08. 2013 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшен" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014 р. у справі
за позовом публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк", м.Київ
до дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшен", м.Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 686 169,61 грн.,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014 р. у даній справі позов задоволено. Стягнуто з дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн" на користь Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" 370 489,12 грн. - заборгованості по строковим траншевих кредитах, 279 671,65 грн. - заборгованості по прострочених траншевих кредитах, 18 396,88 грн. - заборгованості по прострочених процентах, 870,55 грн. - заборгованості по пені, 13 723,39 грн. - судового збору.
Згадане рішення мотивовано посиланням на порушення відповідачем умов договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 488 від 03.10.2011 р., щодо своєчасної та повної сплати заборгованості за отримані кредитні кошти.
Не погодившись з даним рішенням, дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшен" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції без врахування часткового погашення відповідачем сум заборгованості до винесення рішення по справі.
Скаржник не визнає зазначену в розрахунках позивача заборгованість по строковим траншевих кредитам в сумі 370 489,12 грн., оскільки строк сплати цієї заборгованості встановлений кредитним договором до 02.10.2014 р.
Крім того, скаржник вважає, що дострокове стягнення суми по строковим траншевих кредитам призведе до припинення діяльності підприємства в цілому, підірве можливість здійснити будь-які розрахунки щодо повернення позивачу кредитних коштів, а в подальшому призведе до банкрутства підприємства.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду залишити без змін, оскільки вважає рішення законним та обґрунтованим, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі надуманими та необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2011 р. між публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк" (надалі - Банк) та дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн" (надалі - Позичальник) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 488 за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в межах суми 1 200 000,00 грн. терміном до 02.10.2014 р. на поповнення обігових коштів з щомісячним зменшенням розміру кредитної лінії починаючі з грудня 2011 р. в сумі 35 300,00 грн. та з остаточним погашенням у сумі 35 100,00 грн. не пізніше 02.10.2014 р.
Пунктами 1.2., 1,4, 1.5. договору сторони узгодили, що зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та обов'язки сторін, передбачені договором, виникають з дати укладення сторонами Додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами кредитного договору, в сумах, зазначених в таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої в п. 1.1. договору, визначається додатковими договорами. Підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заяви Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування. Плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в кожному конкретному додатковому договорі.
Банк зобов'язується відкривати позичкові рахунки для кожного кредиту в межах відкритої кредитної лінії в національній валюті, номери яких зазначені в додаткових договорах та перераховувати на поточний рахунок Позичальника № 2600630974 у ПАТ "УПБ" код банку 300205, ідентифікаційний код 32075873, грошові кошти в межах вказаної у п. 1.1. Договору суми на умовах, визначених додатковими договорами (п.3.1. договору).
За п.3.4. договору Банк зобов'язується здійснювати нарахуванням процентів за користування кредитними ресурсами відповідно до кожного додаткового договору.
На виконання умов спірного договору та додаткових договорів до нього, на підставі заяв Позичальника, Банк надав відповідачу кредитні кошти, а саме:
На підставі заяви Позичальника про надання траншу № 400/11 від 06.10.2011р., Банк надав відповідачу 350 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника терміном до 02.10.2014 р. зі сплатою 21,0% річних (перерахування коштів підтверджено меморіальним ордером № 12111506 від 07.10.2011р. Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит не пізніше 02.10.2014 р.
На підставі заяви Позичальника про надання траншу № 145/12 від 26.04.2012 р., Банк надав відповідачу 150 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника терміном до 02.10.2014 р. зі сплатою 21,0 % річних (перерахування коштів підтверджено меморіальним ордером № 13649414 від 27.04.2012р. Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит не пізніше 02.10.2014 р.
На підставі заяви Позичальника про надання траншу № 211/12 від 20.06.2012 р., Банк надав відповідачу 100 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника терміном до 02.10.2014 р. зі сплатою 21,0 % річних (перерахування коштів підтверджено меморіальним ордером № 14106967 від 21.06.2012р. Позичальник зобов'язався починаючи з липня 2012 р. здійснювати щомісячне погашення кредиту.
На підставі заяви Позичальника про надання траншу № 347/12 від 17.09.2012р. Банк надав відповідачу 258 735,36 грн., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника терміном до 02.10.2014 р. зі сплатою 26,0% річних (перерахування коштів підтверджено меморіальним ордером № 14855120 від 19.09.2012 р. Позичальник зобов'язався починаючи з жовтня 2012 р. здійснювати щомісячне погашення кредиту.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Позивач належним чином виконав умови спірного договору, надавши відповідачеві кредитні кошти на загальну суму 858 735,36 грн.
Проте, відповідач, в порушення умов договору несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував проценти за користування кредитом, не здійснював щомісячне погашення кредиту, а також простроченої кредитної заборгованості, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість по простроченим траншевих кредитах у розмірі 279 671,65 грн.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно розрахунку позивача заборгованість по простроченим процентам складає 16 741, 41 грн.
За з умовами п.п. 4.4. та 5.9. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за його використання, Банк має право достроково стягнути наданий кредит, проценти по ньому, можливі штрафні санкції.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Таким чином, безпідставні посилання відповідача, що строк стягнення суми по строковим траншевих кредитам не настав.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача заборгованість по строковим траншевих кредитах в сумі 370 489,12 грн. Згідно розрахунку позивача заборгованість про строковим процентам складає 18 396,88 грн.
Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.
За ст.ст.549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства. Розмiр неустойки, встановлений законом, може бути збiльшений у договорi.
Нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами наданими відповідно до додаткових договорів здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за кожним кредитом, але не пізніше строку, обумовленого в кожному Додатковому договорі. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кожним кредитом. Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше строку, обумовленого в кожному додатковому договорі, на рахунок нарахованих процентів. При цьому сплаті підлягають проценти, які нараховані на 25 число місяця включно: сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця здійснюється в наступний період сплати процентів (п.7.1. договору).
Відповідно до п.п. 7.5. 8.1. договору, у разі порушення строків повернення кредиту Позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати Банку подвійну процентну ставку за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а за несвоєчасне погашення процентів на вимогу Банку сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Позивач нараховував відповідачу пеню в сумі 870,55 грн.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надіслана на адресу господарського суду 27.11.2013 р. (а.с.43).
Згідно меморіальних ордерів № №18730997, 18731012, 18731019, 18731025, 18731103, 18731062, 18731061, 18731043 від 28.11.2013 р. відповідач сплатив заборгованість по процентам в загальній сумі 35 138,29 грн.
Меморіальним ордером № 18731267 від 28.11.2013 р. підтверджено, що відповідач сплатив суму основного боргу по траншевих кредитах в сумі 96,06 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, у запереченні на відзив на позовну заяву, позивач не заперечував, що станом на 30.11.2013 р. відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості у сумі 35 233,54 грн.
Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.
Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюванного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне собою відмову в позові, а не припинення провадження справі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що провадження у справі в частині стягнення заборгованості по прострочених траншевих кредитах в сумі 96,06 грн., по прострочених процентах у розмірі 16 741,41 грн. та заборгованості по строковим процентам у розмірі 18396,88 грн. підлягає припиненню, оскільки оплата цієї заборгованості була здійснена відповідачем після подання позовної заяви.
Оскільки, відповідач сплатив проценти за користування кредитними ресурсами у встановлений п.7.1. договору строк, нарахована позивачем пеня в сумі 870,55 грн. не підлягає стягненню.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясування обставин справи, що є підставою для його скасування.
Керуючись ч.1 п.1-1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшен" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014 р. у справі № 904/9351/13 скасувати.
Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн"(49035, м. Дніпропетровськ, шосе Криворізьке, буд. 35, код ЄДРПОУ 32075873) на користь Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 15, код ЄДРПОУ 19019775) 370 489,12 грн. - заборгованості по строковим траншевих кредитах, 279 575,59 грн. - заборгованості по прострочених траншевих кредитах.
В частині стягнення пені в сумі 870,55 грн. в задоволенні позову відмовити.
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості по прострочених траншевих кредитах в сумі 96,06 грн., по прострочених процентах у розмірі 16 741,41 грн. та заборгованості по строковим процентам у розмірі 18 396,88 грн. припинити.
Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн" на користь Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції в сумі 13 001,29 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" компанії "СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн" судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в сумі 361,04 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Постанова складена в повному обсязі 12.05.2014 р.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді П.П.Павловський
І.М.Науменко