ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22715/13 05.05.14
За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Автомототех»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Култрейдінг»
простягнення збитків у розмірі 116 202,36 грн. та моральної шкоди у розмірі 23 240,47 грн.
Головуючий суддя Босий В.П.
Судді Бойко Р.В.
Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1, ОСОБА_3
від відповідача:Шапошник Т.М.
від третьої особи:не з'явився
Обставини справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - «Підприємець») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомототех» (надалі - «Товариство») про стягнення збитків у розмірі 116 202,36 грн. та моральної шкоди у розмірі 23 240,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару за видатковою накладною №4423 від 18.06.2013 р., а саме поставки неякісного товару, позивач зазнав матеріальних збитків у розмірі 95 416,50 грн., а також збитків у вигляді неодержаного прибутку на суму 20 785,86 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої внаслідок порушення зобов'язання з поставки товару, у розмірі 23 240,47 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.12.2013 р.
18.12.2013 р. від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач як на підставу для відмови в позові вказував на те, що позивачем не було надано суду доказів здійснення попереднього обслуговування клієнтів саме спірною партією товару, поставленою за видатковою накладною №4423 від 18.06.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Култрейдінг», відкладено розгляд справи на 20.01.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 05.02.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.
05.02.2014 р. суддя Босий В.П. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/22715/13.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Бойко Р.В., Котков О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2014 р. прийнято справу до свого провадження колегією суддів та призначено розгляд справи на 12.03.2014 р.
12.03.2014 р. суддя Котков О.В. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою про виведення його із складу колегії у зв'язку із великою завантаженістю справами.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Бойко Р.В., Цюкало Ю.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. прийнято справу до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Бойко Р.В., Цюкало Ю.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. розгляд справи відкладено на 31.03.2014 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Васильченко Т.В. (головуючий), Бойко Р.В, Цюкало Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено розгляд справи на 05.05.2014 р.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), Бойко Р.В, Цюкало Ю.В., у зв'язку з поверненням судді Босого В.П. з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів.
Представник позивача та позивач в судове засідання з'явилися, надали до суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, надала пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
18.06.2013 р. Товариство поставило, а Підприємець прийняв товар (хладоген (фреон) 134А в кількості 20 балонів) на суму 18 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №4423 від 18.06.2013 р., яка була повністю оплачена відповідачем згідно платіжного доручення №132 від 14.06.2013 р.
Видаткова накладна містить номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містить підпис представників позивача та відповідача.
Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі - продажу (шляхом оформлення видаткової накладної), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Претензією від 23.09.2013 р. позивач повідомив відповідача про неякісність поставленої згідно видаткової накладної №4423 від 18.06.2013 р. партії продукції, та вимагав повернути вартість товару у розмірі 18 400,00 грн., а також сплатити вартість проведеного гарантійного ремонту у розмірі 69 786,20 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції належної якості, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача відшкодувати завдані збитки.
Зокрема, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків на суму 116 202,36 грн., з яких:
- вартість поставленого товару неналежної якості у розмірі 18 400,00 грн.;
- сума витрат на здійснення гарантійного ремонту авто, які заправлялися неякісним товаром, придбаним у відповідача, у розмірі 39 786,20 грн.;
- сума збитків, сплачених на користь Фізичної особи-підприємця Гужва Є.Є. внаслідок подальшого перепродажу товару неналежної якості у розмірі 30 000,00 грн.;
- вартість оплати праці робітників за виконання гарантійного ремонту автомобілів у розмірі 7 230,30 грн.;
- не одержаний дохід (упущена вигода) у розмірі 20 785,86 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
На підтвердження наявності протиправної поведінки та вини Товариства позивач вказує на те, що поставлений згідно видаткової накладної №4423 від 18.06.2013 р. товар (хладоген (фреон) 134А) був неналежної якості, а подальше використання такої продукції позивачем під час здійснення господарської діяльності призвело до понесення матеріальних збитків у розмірі 95 416,50 грн., а також збитків упущеної вигоди на суму 20 785,86 грн.
Відповідно до ст. 671 Цивільного кодексу України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Згідно зі ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
За змістом ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Як на підставу для стягнення з відповідача завданих збитків Підприємець вказує на те, що спірна партія продукції, поставленої відповідачем, за свої хімічним складом не відповідає тій продукції, яка була замовлена та оплачена позивачем. При цьому, внаслідок використання позивачем такої продукції для обслуговування автомобілів клієнтів, останні виходили з ладу, що в своє чергу призвело до необхідності здійснення гарантійного ремонту транспортних засобів.
Неналежну якість поставленого товару позивач обґрунтовує протоколом вимірювання від 02.08.2013 р., складеним Держаною науковою установою «Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів», а також листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Култрейдінг» №20/08/13-2 від 02.10.2013 р.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В той же час суд відзначає, що вказані висновки не приймаються до уваги в якості належних в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності в хімічному складі поставленої продукції компонентів невідповідної якості, оскільки по-перше, такі висновки складені неналежними суб'єктами оціночної діяльності, а по-друге, вони містять зовсім різні результати про вміст хімічних речовин у спірній партії продукції та їх відсотковий склад.
Більш того, вказані дослідження були проведені на замовлення Підприємця в односторонньому порядку без залучення уповноважених осіб Товариства, оскільки запрошення відповідача на проведення відповідних досліджень хімічного складу спірної партії товару, що міститься в матеріалах справи, датоване 23.09.2013 р., а складення поданих позивачем висновків ДНУ «Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» та ТОВ «Култрейдінг» відбулося раніше - 02.08.2013 р.
При цьому, призначення судової експертизи для роз'яснення питань, що виникли під час вирішення даного спору, а порядку приписів ст. 41 Господарського процесуального кодексу України є неможливим з огляду на відсутність у державних спеціалізованих експертних установах необхідного обладнання та відповідної судової методики, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено того, що поставлена Товариством згідно видаткової накладної №4423 від 18.06.2013 р. партія товару (хладоген (фреон) 134А) була неналежної якості, і як наслідок - наявності протиправної поведінки та вини відповідача.
Крім того, на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та спричиненими збитками позивач вказує на те, що саме внаслідок заправлення такою продукцією транспортних засобів під час здійснення господарською діяльності, такі транспортні засоби зазнали негативного впливу (вихід з ладу систем кондиціонування).
За змістом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних доказів (первинної документації) на підтвердження факту використання продукції, придбаної у Товариства за видатковою накладною №4423 від 18.06.2013 р., для обслуговування транспортних засобів клієнтів, які вподальшому підлягали гарантійному ремонту згідно актів виконаних робіт за період з 01.08.2013 р. по 06.09.2013 р.
Таким чином за відсутності вказаних доказів суд позбавлений можливості встановити яку саме продукцію (хладогент) було використано Підприємцем для заправлення систем кондиціонування транспортних засобів фізичних та юридичних осіб - клієнтів, та у який саме період (до чи після придбання спірної партії продукції у Товариства) здійснювалося таке обслуговування.
Наведені обставини свідчать про відсутність як протиправної поведінки та вини відповідача, так і причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з Товариства збитків у розмірі 116 202,36 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди, завданої внаслідок порушення зобов'язання з поставки товару, у розмірі 23 240,47 грн., яка полягає у приниженні його ділової репутації.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно із ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4 визначено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд відзначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, в чому полягає моральна шкода, а також з яких міркувань він виходив, визнаючи її розмір, а враховуючи, що судом не встановлено наявності як протиправної поведінки, так і вини відповідача у понесення позивачем матеріальних збитків, то підстави для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню моральних збитків у розмірі 23 240,47 грн. відсутні.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог з викладених у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 правових підстав необхідно відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.05.2014 р.
Головуючий суддя В.П. Босий
Судді Р.В. Бойко
Ю.В. Цюкало