"20" грудня 2006 р.
15:20
Справа № 1/523/06
м. Миколаїв
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю
сільськогосподарське підприємство “НІБУЛОН».
/54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б/.
До відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими
платниками податків у м. Миколаєві
/54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення
№ 00000136/0 від 19.10.2006р.(а.с.182)
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.
Представники:
Від позивача
Грінченко В.В., довіреність від 04.04.2006р.
Петровський Д.О.. довіреність від 01.06.2006р.
Від відповідача
Бойко О.В, довіреність від 28.11.2006р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 00000136/0 від 19.10.2006р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позапланова перевірка, яку здійснив відповідач, повинна здійснюватись на підставі рішення суду, а не наказу керівника податкового органу, чим порушено вимоги частини 8 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні»; у відповідача відсутнє право направляти податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до пункту 4.2.2. статті 4, статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові повідомлення-рішення направляються платнику податків лише в разі визначення суми податкового зобов'язання податковим органом, а не при зменшенні суми бюджетного відшкодування. Також вважає неправомірним зменшення суми бюджетного відшкодування на 70 275 грн. за липень 2006 року, оскільки на його думку послуги з транспортної обробки та перевалці вантажів, які він надав у червні 2006 року на загальну суму 351 375 грн. відносяться до експортних операцій, які відповідно до пункту 3.1. статті 3, пунктів 6.1, 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість» і оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позапланова перевірка здійснена з дотриманням вимог статей 11-1 і 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні», оскаржуване податкове-повідомлення-рішення форми В-1 направлено у відповідності з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій, яке прийнято на виконання Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Надані позивачем в червні 2006 року послуги з транспортної обробки та перевалці вантажів на загальну суму 351 375 грн. не відносяться до експортних операцій, оскільки вони були надані експортеру -резиденту України, а не безпосередньо експортувались позивачем і тому повинні оподатковуватись за ставкою 20%.
Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд
встановив:
відповідач здійснив виїзні позапланові документальні перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень і липень 2006 року, про що склав акти від 18.09.2006 року (а.с.135-180), від 17.10.2006 року (а.с.91-132).
За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення - рішення від 19 жовтня 2006 року № 00000135/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року на 70 275 грн. (а.с.12), яке позивач просить визнати протиправними і скасувати.
У відповідності за статтею 19 Конституції України державні органи зобов'язані діяти в межах їх повноважень та у спосіб, передбачений законом. Повноваження податкового органу щодо здійснення позапланової в'їздної документальної перевірки передбачені статтею 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні», відповідно якої податковий орган має право здійснити позапланову документальну перевірку на підставі наказу керівника податкового органу при наявності таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня
отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень
Позивач надав декларації з податку на додану вартість за червень - липень 2006 року , де сума бюджетного відшкодування перевищує 100 000 грн.
Отже, здійснюючі позапланові документальні перевірки у вересні, жовні 2006 року, відповідач діяв у межах своїх повноважень, та у спосіб, визначений законом і дозвіл суду для проведення цих перевірок не потрібен.
Право податкового органу щодо направлення позивачу податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування передбачено пунктом 3.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій, яке прийнято на виконання статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Отже, в цій частині доводи позивача судом відхиляються.
Разом з тим, суд вважає доводи відповідача щодо правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року на 70 275 грн. необґрунтованими.
В актах перевірки за червень 2006 року від 18.09.2006 року (а.с.135-180), і липень 2006 року від 17.10.2006 року (а.с.91-132), які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначив про безпідставне віднесення позивачем до обсягу експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, вартість послуг з транспортної обробки та перевалки вантажів нерезидентам на загальну суму 351 375 грн.( а.с.106-110, 124-125, 153, 156-158,163), що є порушенням п. 1.14 п.1 ст.1, п.п. 3.1.1 п.3.1. ст. 3, п.п. 6.1.1 п.6.1, п.6.2, п.6.5 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість» внаслідок чого сума податкових зобов'язань за червень 2006 року позивачем занижена на 70 275 грн., що призвело до завищення на зазначену суму від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, а значить і до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року на цю ж суму.
Висновки вказаних вище актів перевірки не відповідають фактичним обставинам справи і чинному податковому законодавству:
в червні 2006 року позивач надав послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належать резидентам -експортерам(третім особам) на підставі договору від 02.09.2005 року № 7 з “Nibulon Trading» (а.с.53-68) на загальну суму 351 375 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт(а.с.38,41,46).
Підпунктами 3.1.1, 3.1.3 статт3 Закону України “Про податок на додану вартість» визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарі та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, а також вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.
Припис пункту 6.1 статті 6 вказаного вище закону встановлює , що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20 %.
Разом з тим, підпункт 6.2. статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість» встановлює, що при експорті товарі та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0% від бази оподаткування. При цьому законодавець не встановлює обмежень стосовно необхідності здійснення при експорті товарів супутніх такому експорту послуг однією особою -експортером, як це стверджує відповідач.
Згідно з приписами пункту 1.14 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість» супутні послуги - це послуги, вартість яких включається до митної вартості експортованих або імпортованих товарів відповідно митного законодавства. Стаття 274 Митного кодексу України відносить до митної вартості товарів фактичні витрати, які поніс експортер, в тому числі і вартість послуг по навантаженню, вивантаженню, перевантаженню, транспортуванню, тощо до пункту перетинання митного кордону України.
Отже, законодавець чітко визначив, що супутні експорту товарів послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Як зазначено вище, позивач надав послуги по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належать резидентам -експортерам(третім особам) на підставі договору від 02.09.2005 року № 7 з “Nibulon Trading» (а.с.53-68).
Відповідно підпункту 6.2.1. статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість», товари вважаються експортованими, якщо їх експорт підтверджений належно оформленою вантажно-митною декларацією.
Надані позивачем акти прийому-здачі виконаних робіт, вантажно-митні декларації, рахунки підтверджують вартість та обсяг послуг, наданих нерезиденту через перевантажувальний термінал, та включення їх вартості резидентами-експортерами до митної вартості товарі, що експортуються(а.с.38-52,204-219).
Підпункти 7.7.1, 7.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» встановлюють, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до
складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Наведене вище свідчить, що позивач правомірно в червні 2006 року включив до обсягу експортних операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість операції щодо надання послуг по транспортній обробці та перевалці вантажів, що належать резидентам - експортерам(третім особам) на суму 351 375 грн., а відповідач безпідставно збільшив суму податкових зобов'язань позивача за червень 2006 року на 70 275 грн.(351 375 грн. х 20%), зменшив на цю суму від'ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (липня 2006 року) і як наслідок - безпідставно зменшив суму бюджетного відшкодування за липень 2006 року на 70 275 грн., про що свідчить оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення -рішення № 00000136/0 від 19.10.2006р.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»/54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б, код 14291113/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Повернути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»/54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б, код 14291113/ надмірно сплачене державне мито у сумі 81, 60 грн. (вісімдесят одна гривна 60 коп.), перераховане платіжним дорученням № 21867 від 24.10.2006р.
Повернути з Державного підприємства “Судовий інформаційний центр» /03057, м. Київ, проспект Перемоги, 44, р/рахунок 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон»/54030, м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 9-б, код 14291113/ 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
Суддя
Л.I.Васильєва