Справа: № 2а-9483/11 Головуючий у 1-й інстанції: Добриднюк Н.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
12 травня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О. Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії і доплати до пенсії, за апеляційною скаргою УПФУ в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 року, -
Позивач звернувся у суд із позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії як особі, яка проживає забрудненій внаслідок Чорнобильській катастрофи території та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено: визнано дії відповідача неправомірними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії як особі, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 19.06.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу доплата до пенсії має розраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати, додаткова пенсія - відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, отримує пенсію та не працює.
Відповідно до змісту ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до положень ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, при визначенні розміру доплати до пенсії, відповідач керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а при визначенні розміру додаткової пенсії - постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не приписами вищенаведених постанов уряду.
Окрім того, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 1832, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу УПФУ в Лисянському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М