Провадження 22ц/790/7139/14 Головуючий 1 інст.Островська Н.І.
Справа № 637/812/13-ц Доповідач - Хорошевський О.М.
Категорія: право власності
13 травня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого, судді - Хорошевського О.М.,
суддів: Зазулинської Т.П., Кругова С.С.
при секретарі - Пуль С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання спільної сумісної власності на нежитлову будівлю та виділення майна в натурі, -
встановила:
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом у якому просила визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3 нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1.
Виділити в натурі у власність кожного з сторін по ? частині зазначеної будівлі.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 1996 року до 2010 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3
Судом було поділено майно набуте сторонами під час шлюбу.
Однак самовільно добудована споруда до магазину за адресою: АДРЕСА_1, яка побудована у період 2003-2007 року на момент поділу судом майна подружжя не була введена у експлуатацію, на неї не було набуте право власності.
Посилаючись на ст.ст. 60,61,70 СК України просила позов задовольнити.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, як ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права і ухвалити нове рішення задовольнивши позовні вимоги.
Скарга містить посилання на те, що суду першої інстанції були надані докази того, що спірна нежитлова будівля будувалась у період 2003-2007 роки, тобто під час шлюбу між сторонами.
Заперечуючи проти позову відповідач пояснив, що будівлю збудовано у 2010 -2013 роках, проте доказів на підтвердження заперечень не надав.
Суд не застосував норми Сімейного Кодексу України, які регулюють спірні правовідносини.
Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення будівельної експертизи, на вирішення якої пропонувалось між іншим питання про визначення періоду будівництва спірної нежитлової будівлі.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 1996 року сторони перебували у шлюбі, який розірвано 07 липня 2010 року (а.с. 5).
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2011 року поділено майно набуте сторонами під час шлюбу (а.с. 11-14).
У декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованого 08.07.2013 року зазначено, що будівництво спірної будівлі відбувалось з вересня 2003 року до грудня 2007 року (а.с. 8-10).
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення будівельно-технічної експертизи суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи є достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.07.2013 року ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1. Свідоцтво є похідним документом відносно прийнятого виконкомом рішення.
Рішення та свідоцтво позивача у встановленому порядку не оскаржував і не позбавлений такої можливості.
Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права та не застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які підлягали застосуванню.
Судом апеляційної інстанції було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виходячи з правил ч. 2 ст. 330 ЦПК України.
За висновком експертизи № 12015/2416 від 28.02.2014 року дата початку будівництва спірної будівлі, згідно наданих на дослідження матеріалів - вересень 2003 року, дата закінчення будівництва - грудень 2007 року (2008). Ринкова вартість цієї будівлі - 76613 грн. Розподілити нежитлову будівлю не уявляється можливим (а.с. 119-135).
Судова колегія переглядаючи рішення суду першої інстанції бере до уваги зазначений експертний висновок, оскільки він сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
За правилами ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності.
За висновками експертного дослідження, будівництво спірної нежитлової будівлі відбулось з 2003 року до 2007 (2008) року тобто під час шлюбу між сторонами, а тому є їх сумісною власністю.
Розмір часток сторін у цьому майні підлягає визначенню за правилами ч. 1 ст. 70 СК України.
Оскільки, згідно висновків експертного висновку № 12015/2416 розподілити спірну будівлю не уявляється можливим у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України вважає, що воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат підлягає вирішенню на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, з огляду на приписи п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 30 вересня 2013 року скасувати.
Поділити спільне майно подружжя визнавши за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за кожним право власності на ? частину нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 498,40 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді: