05 травня 2014 року Житомир справа № 806/1243/14
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
за участю секретаря Барібан А.І.,
за участю представників
позивача Гніденка А.О.,
відповідача Негерея О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового комісара Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату Матвійця А.В. про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 щодо вимагання засвідчених копій паспортів. Також просить заборонити Військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вимагати засвідчені копії паспортів для подання громадян у списки для отримання допомоги та ухвалити додаткове рішення, щодо необхідності покращення професійної підготовки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та направити ухвалу до Міністерства оборони України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 15 вересня 2011 року (а.с.5).
Відповідно вимог ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" зі змінами до Закону від 22.12.1995 року № 488/85 ВР, 25.12.1998 року № 367 - XIV щорічно до 5 травня йому повинна надаватися одноразова грошова допомога у розмірі п'яті мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.
Для надання зазначеної щорічної допомоги позивач 24 січня 2014 року звернувся до військового комісара щодо подання його в списки для отримання допомоги до 05 травня, як учасник бойових дій (а.с. 6).
14 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся вдруге до військового комісара щодо подання його в списки для отримання допомоги до 05 травня, як учасник бойових дій (а.с. 7).
Військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на зазначені вище заяви надано лист - відповідь № 420 від 21.02.2014 року, згідно якого позивача повідомлено, що для зарахування до списків на виплату допомоги до 5 травня учасника бойових дій Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат просить надати підтверджуючі документи щодо реєстрації його в м. Житомирі, а саме завірену копію паспорту (а.с. 8).
Суд вважає, що дії Військового комісара Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату не відповідають вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно ст. 11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлених в судовому засіданні обставин, відповідач просить надати засвідчену копію паспорту для зарахування до списків на виплату допомоги до 5 травня учасника бойових дій.
Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено вимагання завірених копій паспорту чи інших документів при зверненні особи щодо подання в списки на отримання допомоги до 5 травня.
Разом з тим, Законом України "Про звернення громадян" визначено право громадян на звернення до органів державної влади, як в письмовій, так і в усній формі.
Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що дії відповідача, які виразились у вимаганні у ОСОБА_3 копії паспорту для зарахування до списків на виплату допомоги до 5 травня учасника бойових дій є неправомірними, а тому в цій частині позовних вимог адміністративний позов підлягає задоволенню.
В той же час позовні вимоги щодо заборони відповідачу вимагати засвідчених копій паспорту, задоволенню не підлягають, так як захисту підлягає лише порушене право, а не можливість порушення такого права в майбутньому щодо необмеженого кола осіб. Крім того, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість суду забороняти певні дій суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Тобто, до суду, має право звернутись особа, право якої вже порушене.
За змістом ч. 4-5 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи не вчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.
Таким чином, виходячи зі змісту чинного процесуального законодавства, необхідною передумовою для прийняття рішення по суті є наявність порушення прав, свобод та інтересів позивача у сфері, відносин, що належать до адміністративної юрисдикції.
Кодекс адміністративного судочинства України не містить поняття та механізмів превентивної охорони прав, свобод та інтересів людини, громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-владних відносин. Даний висновок має своє підтвердження у постанові Вищого адміністративного суду України від 01.11.06р. по справі №К-26109/06.
Щодо позовних вимог позивача про необхідність покращення професійної підготовки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 суд зазначає, що вирішення зазначеного питання, відповідно до норм законодавства України, не входить до повноважень суду, що розглядає справу.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню в частині вимагання засвідченої копії паспорту для отримання щорічної допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій.
Керуючись, ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Військового комісара Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату щодо вимагання у ОСОБА_1 засвідченої копії паспорту для отримання щорічної допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 13 травня 2014 р.