28 квітня 2014 року Житомир справа № 806/1743/14
категорія 10.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
за участю секретаря Барібан А.І.,
за участю представників
позивача Крисевич В.П..,
відповідача Коваленко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі про стягнення 185,05 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому просило стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року в сумі 185,05 грн.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому заперечені. Просили в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (далі-Закон), обов'язок відшкодування шкоди завданої працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань.
Спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4\4 затверджено Порядок відшкодування Фондом Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктами 5,6,7 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою їх годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятим з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Україна в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму втрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Фонд соціального страхування, як некомерційна, самоврядна організація здійснює страхові виплати в разі настання страхового випадку. Одним із видів страхових виплат є виплата пенсій по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, що були призначені внаслідок настання страхового випадку. Таким чином щомісячна державна адресна допомога до пенсії не є однією із страхових виплат та не властива Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до п.3 Порядку, Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року.
Встановлено, що відповідачу на відшкодування допомоги на поховання ОСОБА_3 у розмірі 185,05 грн. направлено відповідний розрахунок.
Відповідно до частини 8 статті 34 Закону № 1105-ХІУ, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 Порядку).
Згідно з абзацом 2 частини 9 статті 34 Закону № 1105-ХІУ, у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів, які мають керуватися наказом МОЗ України від 15.11.2005 N606 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2005 р. за N1455/11735 Про затвердження Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Однак, в порушення наведених правових норм, позивач будь-яких доказів на підтвердження причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я не надав.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Житомирі про стягнення 185,05 грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос