Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 квітня 2014 р. Справа №805/3787/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу від 21 лютого 2014 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн.,-
У березні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФО-П ОСОБА_1) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 21 лютого 2013 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн., а також зобов'язання Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1, як особі, що досягла пенсійного віку та перебуває на пенсії у зв'язку із втратою годувальника, будучи фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 21 лютого 2014 року відповідачем винесено вимогу у відношенні позивача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-426-25, в якій зазначено, що заборгованість за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 31 січня 2014 року складає 8 658,71 грн. Зазначена вимога отримана позивачем рекомендованим листом 18 березня 2014 року. Позивач не згодна із вимогою, посилаючись на те, що вона є фізичною особою-підприємцем, що обрала спрощену систему оподаткування, є пенсіонером за віком та отримує пенсію з втрати годувальника, через що на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не повинна сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на повідомлені обставини, просила суд визнати протиправною та скасувати вимогу Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу від 21 лютого 2013 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн., а також просила зобов'язати Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області припинити нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1, як особі, що досягла пенсійного віку та перебуває на пенсії у зв'язку із втратою годувальника, будучи фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування (арк. справи 3-4).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 год. 00 хв. 28 квітня 2014 року.
28 квітня 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просила суд викласти позовні вимоги у наступній редакції: визнати протиправною та скасувати вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу від 21 лютого 2014 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн., а також просила розглянути справу без її участі (арк. справи 27).
Від відповідача на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначив, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску, а відповідно до частини 4 згаданого Закону - звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію з втрати годувальника, вона не звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідач також зазначив, що станом на 31 січня 2014 року заборгованість зі сплати єдиного внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 8 658,71 грн. З урахуванням викладеного, відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку, відповідачем сформовано та надіслано позивачу вимогу від 21 лютого 2014 року № Ф-426-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 8 658,71 грн. Відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі та розглянути справу за відсутністю його представників (арк. справи 28-32).
Перевіривши матеріали адміністративної справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та заперечення відповідача, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, зазначене підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 (арк. справи 6-7), зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 24 грудня 2009 року виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області, у зв'язку з чим державним реєстратором внесено запис до єдиного державного реєстру № 2 271 000 0000 005494, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 (арк. справи 8). Позивач отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 серії НОМЕР_2, виданого 02 березня 2011 року, позивач також є пенсіонером за віком довічно (арк. справи 13), з 01 квітня 2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується Свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_3 (арк. справи 10).
Відповідач, Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (ЄДРПОУ 38664077, адреса: 85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Горького, 1) є органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктами владних повноважень.
Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
21 лютого 2014 року Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області у відношенні позивача прийнята вимога № Ф-426-25 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, з якої вбачається, що станом на 31 січня 2014 року загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску складає 8 658,71 грн. (арк. справи 5), яка отримана позивачем 18 березня 2014 року
Не погодившись із зазначеною вимогою, позивач 20 березня 2014 року (згідно відмітки поштової служби на конверті в якому направлений на адресу суду адміністративний позов) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом про скасування вимоги Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21 лютого 2014 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн.
Прийнята Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області вимога є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірною обставиною між сторонами є те, чи належить позивачу сплачувати за себе єдиний внесок у разі призначення йому пенсії по втраті годувальника. Стосовно цього суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
06 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року № 3609-VI, яким статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною 4, в якій зазначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» можна зробити висновок, що остання не містить обмежень щодо звільнення від сплати єдиного внеску в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії, пенсії за віком чи пенсії по втраті годувальника.
Позивач з листопада 2010 року, з моменту досягнення 55 років, є пенсіонером за віком. Водночас, позивач скористалася правом, передбаченим статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію, та перейшла на нову пенсію по втраті годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, Серії НОМЕР_2, виданого 02 березня 2011 року. При цьому, позивач є пенсіонером за віком довічно (арк. справи 13).
Також, як вбачається із адміністративного позову, добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач не приймає.
За даних обставин, Красноармійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області помилково прийнята спірна вимога № Ф-426-25 від 21 лютого 2014 року.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу від 21 лютого 2014 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 255,78 грн. (арк. справи 2, 24).
З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу від 21 лютого 2014 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн., - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу від 21 лютого 2014 року № Ф-426-25 на суму 8 658,71 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.).
Постанова прийнята у письмовому провадженні 28 квітня 2014 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.