м. Житомир
07 квітня 2014 року
справа № 806/8249/13-a
категорія 10.1
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е.,
розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4010,30 грн.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 4010,30 грн. В обґрунтування позову зазначав, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі єдиний внесок. У зв'язку з невиконанням даних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом за 2011 рік у сумі 4010,30 грн.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України, справу необхідно розглядати в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області як страхувальник. Відповідачем обрано спрощену систему оподаткування (фіксований податок).
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2464-VI), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) до Пенсійного фонду України.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI, встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).
Враховуючи положення ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI та ст. 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", якою було установлено розмір мінімальної заробітної плати на 2011 рік, мінімальний страховий внесок для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону, з січня по березень 2011 року становив по 326,53 грн., з квітня по вересень 2011 року - по 333, 12 грн., з жовтня по листопад 2011 року - по 341, 80 грн., з грудня 2011 року - 348, 39 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем єдиний внесок у 2011 році у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску сплачено не було. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у неї утворилась заборгованість перед позивачем зі сплати єдиного внеску за 2011 рік у розмірі 4010, 30 грн.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, своєчасно несплачена сума єдиного внеску (4010,30 грн.) вважається недоїмкою.
Частина 4 статті 25 Закону № 2464-VI встановлює, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
10 травня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області була виставлена відповідачу вимога № ф192 про сплату боргу в сумі 4010,30 грн., яка, згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення, отримана нею 15.05.2012 р. Правом на узгодження вимоги з органом Пенсійного фонду України відповідач не скористалася, у встановлений строк вимогу не оскаржила.
Доказів сплати зазначеної суми недоїмки відповідачем у добровільному порядку чи заперечення проти позовної заяви суду не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити.
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Малинському районі заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 4010 грн. 30 коп.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.Е.Черняхович