Провадження № 22-ц/790/2915/14 Головуючий 1 інст. - Міндарьова М.Ю.
Справа № 646/1690/14-ц Суддя-доповідач - Піддубний Р.М.
Категорія: «інші»
02 квітня 2014 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: судді Піддубного Р.М.,
суддів: Малінської С.М., Даниленка В.М.
при секретарі: Щегельському Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати бездіяльність державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (Московський ВДВС ХМУЮ) Живага О.В. під час примусового виконання останнім виконавчих листів щодо стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 6 026 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 812 грн. судових витрат неправомірною, зобов'язати державного виконавця задовольнити його, стягувача у виконавчому провадженні, вимоги щодо накладення арешту та звернення стягнення на майно боржників, у тому числі заробітну плату, пенсію, інші доходи.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2014 року скаргу ОСОБА_2 повернуто заявнику на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підсудна Червонозаводському районному суду м. Харкова.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Повертаючи скаргу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга на дії державного виконавця подається до суду, який видав виконавчий документ, а оскільки виконавчі листи, дії державного виконавця, вчинені під час примусового виконання яких оскаржуються заявником, Червонозаводським районним судом м. Харкова не видавались, скарга не підсудна цьому суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2011 року було скасовано рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 вересня 2011 року, ухвалено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 6 026 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 812 грн. судових витрат.
Постановами державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ від 10 грудня 2012 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів, виданих 10 вересня 2012 року апеляційним судом Харківської області на підставі рішення цього ж суду від 10 листопада 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною 2 ст. 384 ЦПК передбачено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.
Статтею 107 ЦПК встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Виключень з цього правила чинним процесуальним законодавством не встановлено.
Оскільки апеляційний суд не є судом першої інстанції, а розгляд апеляційним судом скарги на дії державного виконавця позбавить заявника права на апеляційне оскарження судового рішення, гарантованого статтею 129 Конституції України та статтею 13 ЦПК, то судом, який має розглянути відповідну скаргу, є Харківський районний суд Харківської області, який ,як суд першої інстанції, розглянув по суті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
За таких обставин ухвала судді першої інстанції про повернення скарги на дії державного виконавця у зв'язку з її непідсудністю цьому суду є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а ухвала судді - залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2014 року залишити без змін.
Роз'яснити ОСОБА_2 його право звернутися зі скаргою на дії державного виконавця до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді