Справа № 643/15137/13-а
Провадження № 2-а/643/13/14
14.04.2014 року Московський суд м. Харкова у складі головуючого судді Майстренко О.М., з участю секретаря Постульга О.Г., розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району м. Харківської міської ради, департаменту праці та соціальної політики Харківської міськради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, 3-тя особа управління державної казначейської служби України Московського району м. Харкова. про визнання дій протиправними та стягнення сум недоплаченої допомоги,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах передбачених ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах передбачених ч.2 ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату одноразової компенсації учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідові II групи у розмірах передбачених ч.2 ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
В обґрунтування посилається на те, що він має стасус учасника ліквідації наслідків аварії на Цорнобільскій АЕС 1 категорії, на данний час є інвалідом 2 групи, захворювання пов*язане з дією іонізуючого випромінювання під час виконання обов*язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком МСЕК № 66 від 14.08.1991 року.
У 1991 року йому було встановлено 3 групу інвалідності, а потім у 1997 року було встановлено 2 групи інвалідності.Таким чином йому підлягає виплаті одноразова компенсація в розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але дану компенсацію за завдану шкоду здоров'ю він не отримував до цього часу.
У зв'язку з тим, що позивач не є фахівцем в галузі права він не знав, що йому надано право на отримання одноразової компенсації, і тому раніше не звертався за отриманням вказаної компенсації до Відповідачів.
У квітні 2013 року він звернувся до Відповідачів по справі із заявою про здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду II групи відповідно до приписів ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 4 5 мінімальних заробітних плат.
Однак Листом Департаменту праці та соціальної політики ХМР №300/0/147-13 від 21.03.2013 р. ОСОБА_1 було повідомлено, що питання призначення одноразової компенсації може бути розглянуто за умови надання довідки з підприємства «Кондиціонер» про неотримання компенсації за місцем його основної роботи на момент встановлення інвалідності.
Аналогічну відповідь надало своїм листом № 05-3238 від 05.06.2013 р. і Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради.
Згідно довідки «Харківського народного архіву» № 78 від 13.03.2013 р. - «в наказах по особовому складу робітників ВАТ завод «Кондиціонер», відомостей щодо одноразової виплати ОСОБА_1 в січні-грудні 1991 р. немає».
Згідно уточнюючого запиту УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради до «Харківського Народного Архіву», було надано довідку 06-15/78 від 02.07.2013 р. про те, що «касові документи по компенсаційним виплатам по підприємству ВАТ завод «Кондиціонер» в архів на зберігання не поступали. Надати запитані відомості за період з березня 19 91 р. по вересень 1997 p. на працівника ВАТ завод «Кондиціонер» ОСОБА_1 не є можливим».
На підставі вказаних довідок, листом № 05-4730 від 23.08.2013 року Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду II групи відповідно до приписів ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, - було відмовлено, мотивуючи відповідь тим, що ОСОБА_1 не може документально підтвердити, що виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому не було проведено під час встановлення інвалідності, призначити одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС у розмірі 4 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ч.І ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1, неможливо.
За таких обставин він дізнався про порушення його права на отримання одноразової виплати лише 23.08.2013 p., тобто з моменту отримання відмови Відповідача у призначенні та виплаті одноразової компенсації згідно Закону.
Крім того, згідно ч.2 ст.71 КАС України, - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управління праці та соціального захист населення адміністрації Московського району Харківської міської ради заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання дій управління протиправними, а також призначення, нарахуванню та виплати одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах передбачених ч.2 ст.45 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
В обґрунтування посилається на те, що ОСОБА_1, як інвалід 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи перебував на обліку в управлінні праці та соціального захист населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради. У зв'язку зі зміною місця реєстрації ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує компенсаційні виплати в управлінні праці та соціального захист населення адміністрації Московського району Харківської міської ради з 01.09.2006 року. В1997 році гр. ОСОБА_1 працював і всі компенсаційні виплати отримував на підприємстві «Кондиціонер».
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.3 «Положення про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям за втрату годувальника, затвердженого наказом МНС України від 31.12.1996 року №28, компенсація працюючим громадянам на той час призначалась та виплачувалась за місцем основної роботи.
Виплата компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ч.3 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалась на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.
Починаючи з липня 2002 року згідно з Постановою КМБ від 01.07.2002 р. №887 «Про зміни, що вносяться до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (п.8), працюючим пенсіонерам компенсації на харчування, допомоги на оздоровлення та інші компенсації виплачують органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання постраждалої особи.
Одноразова допомога за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, гр.ОСОБА_1 може бути призначена та виплачена за умови надання довідки з підприємства «Кондиціонер» про неотримання компенсації за місцем основної роботи на момент встановлення інвалідності.
В зв'язку з тим, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, всі компенсаційні виплати постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, всі компенсаційні виплати постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи проводилися на підприємствах окремими відомостями, вони не відображалися в розрахункових листах, оскільки не належить до фонду оплати праці та не включається до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу. Підтвердити проведені компенсаційні виплати можуть тільки касові документи.
Управління 01.07.2013 р. зробило уточнюючий запит до Науково-виробничого сервісного центру «Харківський народний архів» про надходження до архіву разом з розрахунковими листами касових документів по компенсаційним виплатам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи ВАТ заводу «Кондиціонер» за період з березня 1991 року по вересень 1997 рік.
09 липня 2013 року управління отримало листа з Науково -виробничого сервісного центру «Харківський народний архів» про те, що надати інформацію на робітника ВАТ заводу «Кондиціонер» ОСОБА_1 про отримання компенсаційних виплат за період з березня 1991 року по вересень 1997 рік неможливо.
Термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, установи визначається згідно з Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» від 12.04.2012 р. №578/5. А саме, ст.336 розділу 1 даного переліку вказує, що строк зберігання касових документів 3 роки.
Враховуючи все вищевикладене призначити одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 1 статті 40 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" гр. ОСОБА_1 неможливо.
Департамент праці та соціальної політики Харківської міськради проти позову заперечує, посилаючись на те, що до повноважень Департаменту віднесена лише координація роботи Управлінь праці та соціального захисту населення адміністрацій районів Харківської міської ради ( п. 4.1.16 Положення про Департамент).
Представник Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з*явився.
Управління державної казначейської служби просить розглядати справу у відсутності їх представника.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає по наступним підставам.
Як було встановлено судом, позивач по справі має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС 1 категорії, на даний час є інвалідом 2 групи, захворювання пов*язане з дією іонізуючого випромінювання під час виконання обов*язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком МСЕК № 66 від 14.08.1991 року.
У 1991 року йому було встановлено 3 групу інвалідності, а потім у 1997 року було встановлено 2 групу інвалідності. Згідно ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає виплаті одноразова компенсація в розмірі 45 мінімальних заробітних плат
У квітні 2013 року позивач звернувся до Відповідачів по справі із заявою про здійснення нарахування та виплати одноразової компенсації як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду II групи відповідно до приписів ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
Однак Листом Департаменту праці та соціальної політики ХМР №300/0/147-13 від 21.03.2013 р. ОСОБА_1 було повідомлено, що питання призначення одноразової компенсації може бути розглянуто за умови надання довідки з підприємства «Кондиціонер» про неотримання компенсації за місцем його основної роботи на момент встановлення інвалідності.
ОСОБА_1, як інвалід 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи перебував на обліку в управлінні праці та соціального захист населення адміністрації Фрунзенського району Харківської міської ради. У зв'язку зі зміною місця реєстрації ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує компенсаційні виплати в управлінні праці та соціального захист населення адміністрації Московського району Харківської міської ради з 01.09.2006 року.
В 1997 році, на час встановлення позивачу ОСОБА_1 2 групу інвалідності, останній працював і всі компенсаційні виплати мав отримувати на підприємстві «Кондиціонер».
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.3 «Положення про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям за втрату годувальника, затвердженого наказом МНС України від 31.12.1996 року №28, компенсація працюючим громадянам на той час призначалась та виплачувалась за місцем основної роботи.
Виплата компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ч.3 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалась на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.
Починаючи з липня 2002 року згідно з Постановою КМБ від 01.07.2002 р. №887 «Про зміни, що вносяться до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (п.8), працюючим пенсіонерам компенсації на харчування, допомоги на оздоровлення та інші компенсації виплачують органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання постраждалої особи.
Одноразова допомога за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, гр.ОСОБА_1 може бути призначена та виплачена за умови надання довідки з підприємства «Кондиціонер» про неотримання компенсації за місцем основної роботи на момент встановлення інвалідності.
В зв'язку з тим, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, всі компенсаційні виплати постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок державного бюджету, всі компенсаційні виплати постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи проводилися на підприємствах окремими відомостями, вони не відображалися в розрахункових листах, оскільки не належить до фонду оплати праці та не включається до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу. Підтвердити проведені компенсаційні виплати можуть тільки касові документи.
Згідно відповіді Науково-виробничого сервісного центру «Харківський народний архів», надати інформацію на робітника ВАТ заводу «Кондиціонер» ОСОБА_1 про отримання компенсаційних виплат за період з березня 1991 року по вересень 1997 рік неможливо.
Термін зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, установи визначається згідно з Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» від 12.04.2012 р. №578/5. А саме, ст.336 розділу 1 даного переліку вказує, що строк зберігання касових документів 3 роки.
Як вбачається з матеріалів справи, та пояснень позивача, на час встановлення інвалідності, позивач працював та згідно діючого на той час законодавства мав отримати виплати за місцем роботи.
Об*єктивних даних, які б свідчили про не отримання компенсації позивачем по справі не мається.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 17, 94, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів.
Суддя: