Справа № 552/109/14-ц
Номер провадження 22-ц/786/1335/14
Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К.
Доповідач Панченко О. О.
12 травня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
При секретарі: Зеленській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 березня 2014 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання права власності на самочинно побудовані приміщення та переобладнання квартири, -
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 березня 2014 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким визнати за нею право власності на самочинно побудовані приміщення та переобладнання в квартирі АДРЕСА_1 у складі: коридору № 1 площею 4,3 кв. м., житлової кімнати № 2 площею 15,6 кв. м., санвузла № 3 площею 3,0 кв. м., кухні № 5 площею 7,6 кв. м., веранди № 6 площею 7,8 кв. м., погребу площею 7,8 кв. м., всього загальна площі квартири 38,3 кв. м.
Апелянт вважає рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема вказує на те, що її право порушене та підлягає вирішенню лише в судовому порядку, оскільки відповідачі хоч і не заперечують проти заявленого позову, однак прийняти рішення про оформлення права власності на спірне майно не можуть.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 18.06.2010 року отримала у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).
Після придбання квартири, як вбачається з копії технічного паспорта, позивачем було здійснено переобладнання приміщення кімнати №2 площею 15,6 кв.м. та добудовано до нього приміщення №6 площею 7,8 кв.м. з погребом площею 7,80 кв.м., а також проведено переобладнання ванної кімнати №3 та вбиральні в одне приміщення - санвузол площею 3 кв.м.(а.с. 16).
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що на момент звернення до суду, а саме 08 січня 2014 року права позивача ні виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ні Київською районною в м. Полтаві радою порушенні не були, оскільки жодного рішення щодо заяви позивача ними не приймалося, а відповідь їй була надана листом.
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду.
Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Власники інших квартир у своїх заявах до суду вказали, що не заперечують проти здійснення добудови до квартири ОСОБА_1 та її переобладнання ( а.с. 38 - 43).
З листа від 30.09.2012 року Київської районної у м. Полтаві ради вбачається, що ОСОБА_1 не були отримані відповідні дозволи для будівництва та не виготовлено проектної документації на добудову, тому виконком не мав можливості визнати за нею право власності на квартиру із самочинною добудовою (а.с. 44).
Згідно листа начальника КП «ЖЕО №2» № Р1235 від 22.05.2013 року вбачається, що для проведення перепланування квартири та добудови балкона до квартири АДРЕСА_1 необхідно виконати ряд вимог і вже після їх виконання КП «ЖЕО №2» не буде заперечувати проти перепланування (а.с. 45).
Також позивач зверталась до управління з питань містобудування та архітектури при Полтавській міській раді із заявою щодо прийняття в експлуатацію самовільно побудованого нерухомого майна. Згідно листа від 21.08.2013 року зазначено, що при розгляді питання про самочинно виконані добудови приміщень, що за адресою АДРЕСА_1 вирішено не заперечувати проти виконаної добудови приміщень (а.с. 46).
Предметом позову у матеріальному розумінні є перепланування ванної кімнати та вбиральні, житлової кімнати та добудова до квартири веранди з погребом.
Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 10.12.2013 року об'ємно - планувальне та конструктивне рішення, вимоги пожежної безпеки та санітарно-гігієнічні умови самочинно збудованого приміщення з погребом та переобладнаних приміщень квартири № 63 житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відповідають будівельно - технічним нормам, що діють на території України та висуваються до квартир житлових будинків (19-34).
Аналізуючи вищевикладене та позицію представника Полтавського міськвиконкому, який не заперечув проти позову, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на переобладнання квартири є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а висновок місцевого суду про відсутність спору про право таким, що не відповідає обставинам справи та ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що правила ст. 376 ЦК України, на які ОСОБА_1 посилається як на підставу задоволення позову в частині визнання за нею права власності на самочинно побудовані приміщення, а саме веранду з погребом, не розповсюджуються на зазначені спірні правовідносини.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року не може бути застосовано правила ст.376 ЦК України при вирішенні справ за позовами:
- про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, (веранда мансарда тощо), оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема ст. 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу щодо власників квартир.
- про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).
Із матеріалів справи слідує, що житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 розташований на прибудинковій земельній ділянці, тобто на земельній ділянці, виділеній для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було ухвалене рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1. ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 березня 2014 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудовані приміщення та переобладнання в квартирі АДРЕСА_1 у складі: коридору № 1 площею 4,3 кв. м., житлової кімнати № 2 площею 15,6 кв. м., санвузла № 3 площею 3,0 кв. м., кухні № 5 площею 7,6 кв. м., веранди № 6 площею 7,8 кв. м., погребу площею 7,8 кв. м., всього загальна площі квартири 38,3 кв. м.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.
Судді: /підпис/ Бутенко С.Б. /підпис/ Обідіної О.І.
ВІРНО: суддя Апеляційного суду
Полтавської області ________________ Панченко О.О.