Комінтернівський районий суд м.Харкова
Провадження №2/641/464/2014 Справа №641/13404/13-ц
08 травня 2014 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Фанда О.А.,
за участю секретаря судових засідань - Носач А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -
2 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що з 22 червня 1985 року по 9 грудня 2010 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3
Під час шлюбу ними було придбане певне майно, а також виникли кредитні зобов'язання в інтересах сім'ї.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2013 року в порядку поділу майна подружжя за відповідачкою визнано право власності на ? частину нежитлового приміщення першого поверху АДРЕСА_1.
Домовленості щодо поділу іншого майна вони з відповідачкою не мають.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив: визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя транспортний засіб марки Kia Sportage, рік випуску 2007, колір синій, тип ТЗ - легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3; виділити вказаний автомобіль у власність ОСОБА_3, стягнути з відповідачки на його користь компенсацію вартості автомобіля у розмірі 37049,17 грн., компенсацію витрат по погашенню кредиту згідно договору № 811/06/1-329 від 22 вересня 2006 року у розмірі 24250 грн., а також відшкодувати понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали.
Відповідачка та її представник проти задоволення позову заперечували. При цьому посилалися на те, що на час розгляду справи автомобіль перебуває у власності іншої особи, а грошові кошти отримані в кредит згідно договору від 22 вересня 2006 року були витрачені не в інтересах сім'ї, а на ремонт будинку, який належить позивачеві.
Ухвалою суду від 4 березня 2014 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_4, який до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні вимог просив відмовити.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 22 червня 1985 року у Палаці одружень «Жовтневий», актовий запис № 749.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2010 року шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо), самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Встановлено та не заперечується сторонами, що під час шлюбу, 23 листопада 2007 року ОСОБА_3 згідно договору № 222-К придбала транспортний засіб марки Kia Sportage, рік випуску 2007, колір синій, тип ТЗ - легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3.
Встановлено, що з 15 серпня 2013 року власником вищезазначеного автомобіля є ОСОБА_4 (а.с. 143) на підставі договору купівлі - продажу, який є чинним та ніким неоспорений, а тому, з врахуванням вказаних обставин, вказаний автомобіль не може бути поділений між сторонами.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 ? витрат по погашенню кредиту згідно договору № 811/06/1-329 від 22 вересня 2006 року у розмірі 24250 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Таким чином обов'язок щодо повернення кредиту лежить на обох сторонах, розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів того, що грошові кошти, отримані в кредит за договором від № 811/06/1-329 від 22 вересня 2006 року не були використані в інтересах сім'ї, відповідачкою не надано, а тому ? частину витрат зі сплати зазначеного кредиту, суд стягує з ОСОБА_3
Посилання ОСОБА_3, а також показання допитаних в судовому засіданні свідків, що весь дохід сім'ї був спрямований на реконструкцію та ремонт житлового будинку АДРЕСА_2, що належить позивачу за договором дарування, не можуть бути підставою для відмови у стягненні половини витрат на сплату кредиту.
В тому випадку, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до ч. 1 ст. 62 Сімейного кодексу України.
З врахуванням вищезазначеного, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 ? витрат по сплаті кредиту за договором № 811/06/1-329 від 22 вересня 2006 року, сплачених ОСОБА_2 після розірвання шлюбу в розмірі 24 250 грн.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 15 ч. 1, 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 24 250 (двадцять чотири двісті п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя- О . А . Фанда