Справа № 640/6548/14-ц
н/п 6/640/171/14
"25" квітня 2014 р. Київський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Ніколаєнко І.В.,
при секретарі Газіній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ляхової Тетяни Борисівни про обмеження права для виїзду за межі України ОСОБА_2, -
Старший державний виконавець Київського ВДВС ХМУЮ Ляхова Т.Б. звернулася до суду з поданням, в якому просить обмежити право для виїзду за межі України ОСОБА_2.
В обґрунтування подання старший державний виконавець зазначає, що в провадженні Київського ВДВС ХМУЮ знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 43019496 про стягнення боргу з ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2018/2-2451/11 виданого 27.02.2012 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" заборгованості у розмірі 117037,57 грн., виконавчим листом № 2018/2-2451/11 виданого 27.02.2012 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" заборгованості в розмірі 1290,37 грн., виконавчим листом № 2018/15796/2012 виданого 09.10.2013 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ТОВ „Креденс Фінанси" заборгованості у розмірі 73262,75 грн., виконавчим листом № 640/3448/13-ц виданого 25.09.2013 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 73327,99 грн.
Також старший державний виконавець зазначає, що рішення судів про стягнення заборгованості у самостійному порядку не виконано, боржник має невиконані зобов'язання на території України та ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями.
У судове засідання старший державний виконавець не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся.
Суд, дослідивши подання, приходить до наступного.
На виконанні Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 43019496 по виконанню виконавчого листа № 2018/2-2451/11 виданого 27.02.2012 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" заборгованості у розмірі 117037,57 грн., виконавчим листом № 2018/2-2451/11 виданого 27.02.2012 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" заборгованості в розмірі 1290,37 грн., виконавчим листом № 2018/15796/2012 виданого 09.10.2013 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ТОВ „Креденс Фінанси" заборгованості у розмірі 73262,75 грн., виконавчим листом № 640/3448/13-ц виданого 25.09.2013 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 73327,99 грн. Загальна сума заборгованості складає 291710,54 грн.
Звертаючись з поданням до суду старший державний виконавець посилається на те, наявність у особи невиконаних зобов'язань покладених на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Відповідно до вимог ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Вимогами ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду боржника за межі України у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Старшим державним виконавцем надано до суду ксерокопії вищезазначених виконавчих листів, ксерокопії постанов про відкриття провадження, ксерокопію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, а також ксерокопії актів виходу за його місцем його мешкання.
Проте, до суду не було надано відомостей щодо відправлення та отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження, таким чином, суду не надано доказів про ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Окрім того, суду не надано відомостей щодо наявність у ОСОБА_2 документа громадянина України на право виїзду з України і в'їзду в неї, перелік яких зазначений в ст. 2 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», що унеможливлює відмову у виїзді за кордон, тимчасово затримати або вилучити паспорт. Також державний виконавець не надав доказів на підтвердження факту, що ОСОБА_2 має намір виїхати за межі України.
Окрім того, відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон, а також громадянинові, який має паспорт може тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
Відповідно до Конституції України обмеження пересування громадянину є одним з найсуворіших заходів впливу на особу, що умисно ухиляється від виконання судового рішення. Відповідно до Указу президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень суду» від 24.03.2008 року, суд може, але не зобов'язаний вживати заборону на виїзд боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки не доведено доцільності застосування до боржника заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження виїзду за межі України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Ляхової Тетяни Борисівни про обмеження права для виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня поставлення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Ніколаєнко І.В.