Справа № 565/417/14-ц
13 травня 2014 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням
суддіМалкова В.В.
при секретарі судового засіданняБірук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
17.03.14 позивач звернулась в суд з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - двокімнатною квартирою за адресою: АДРЕСА_1 (далі -спірна квартра). В позові вказує, що її батько відповідач ОСОБА_4 подарував їй спірну квартиру, після цього в серпні 2012 року відповідач з квартири фактично виселився, проте залишився зареєстрованим у спірній квартирі. Оскільки відповідач більше одного року без поважних причин не проживає у спірній квартирі і його фактичне місце проживання та перебування невідоме, позивач просить визнати відповідача втратившим право користування спірною квартирою.
13.05.2014 року відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи через оголошення в газеті «Вільне слово» №30 (14820) від 24.04.2014 року. Відповідач про причини неявки суд не повідомляв, заяв про відкладення судового засідання, розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позову не подав. Від позивача, її законного представника, представника органу опіки і піклування -Виконавчого комітету Кузнецовської міської ради Рівненської областіта та третіх осіб поступили заяви про розгляд справи за їх відсутності і проведення заочного розгляду справи. Суд вважає, що неявка позивача, її законного представника, представника органу опіки і піклування та третіх осіб від яких поступили заяви про розгляд справи у їх відсутності, а також неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, фактичне місце проживання та перебування якого невідоме, є підставою для вирішення справи на підставі наявних доказів та ухвалення заочного рішення, згідно із ч.1 ст.224 ЦПК. У зв"язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд проводиться без фіксування технічними засобами, у відповідності із ч.2 ст.197 ЦПК.
Дослідивши та оцінивши у сукупності наявні в справі докази, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Позивач є дочкою відповідача, на день звернення з позовом позивач не досягла повноліття, станом на 13.05.2014 року позивач набула повної цивільної дієздатності, що підтверджується свідоцтвом про її народження. Згідно договору дарування від 26.07.2012 року і витягу про державну реєстрацію прав від 08.08.2012 року спірна квартира є приватною власністю позивача і належить позивачу повністю. Відповідно до довідки житлово-експлуатаційної організації (а.с 7) у спірній квартирі крім позивача ОСОБА_3, її законного представника ОСОБА_5 і відповідача ОСОБА_4 зареєстровані наступні повнолітні особи: ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які залучені до участі в розгляді справи як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Відповідач у серпні 2012 році фактично виселився із спірної квартири і його речей у квартирі немає. Фактичне місце проживання та/або перебування відповідача суду встановити не вдалось.
Як на підставу для задоволення позову позивач посилається на ст.405 ЦК. Згідно ч.2 ст.405 ЦК та ч.4 ст.156 ЖК член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК УРСР. Як передбачено ч.2 ст.64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать, зокрема, дружина наймача, їх діти і батьки.
Доказів, які б підтверджували, що відповідач з вересня 2012 року по даний час фактично проживає у спірній квартирі та/або про поважність причин відсутності відповідача у спірній квартирі з вересня 2012 року по даний час суду не надано. Також не здобуто доказів наявності домовленості між позивачем та відповідачем щодо порядку і умов проживання відповідача у спірній квартирі. Таким чином суд вважає, що наявні всі підстави визнати відповідача таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Вирішуючи питання про судові витрати, згідно із ч.1 ст.88 ЦПК, суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору та пов»язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача підлягають стягненню з відповідача повністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 64,156 ЖК УРСР, ст.405 ЦК України, ст.ст. 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок та витрати, пов»язані з публікацією в пресі оголошення про виклик в розмірі 96 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач може оскаржити заочне рішення суду в поряду і в строк, що встановлені ч.1 ст.296 та ч.1 ст.294 ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.
Головуючий