Справа № 346/2325/14-ц
13 травня 2014 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: судді - Васильковського В.В.
секретаря - Корбут Н.М, розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання договору довічного утримання,
Позивачка, звернувшись в суд із даним позовом, посилається на те, що між нею та відповідачкою 03.06.2004 року було укладено договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу ОСОБА_3 Згідно даного договору відповідачка зобов'язувалась забезпечити її житлом, харчуванням та необхідною допомогою. Крім того, відповідачка повинна була здійснювати догляд і за її дочкою, інвалідом дитинства, ОСОБА_4. За умовами договору вона відчужила на користь відповідачки житловий будинко в АДРЕСА_1, який належав їй на праві приватної власності. Відповідачка умови договору не виконала, протягом останніх чотирьох років догляд не здійснювала.
Просить суд розірвати договір довічного утримання, визнати за нею право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1, зобовязати відповідачку повернути їй житловий будинок та стягнути з останньої на її користь судові витрати, а справу розглянути у її відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась. Від неї поступила письмова заява, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.
Відповідно до ст. 197 ЦПК України, в звязку з неявкою сторін, фіксування судового засідання не проводилося.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги позивачки належно обґрунтованими, а тому підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного
Позивачці на праві власності належав житловий будинок з господарським спорудами і будівлями в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Шепарівцівською сільською радою 14 вересня 2000 року та зареєстрованого в Коломийському МБТІ за № 86 (електронний реєстраційний № 13575671).
03 березня 2006 року позивачка уклала з ОСОБА_2 договір довічного утримання, засвідчений приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром № 762.
Згідно даного договору відповідачка зобов'язувалась довічно утримувати позивачку, забезпечувати харчуванням і одягом, доглядати за нею та надавати їй необхідну грошову та іншу допомогу. Позивачка ж в свою чергу передала їй у власність будинок АДРЕСА_1.
Крім того, рішенням виконкому Шепарівцівської сільської ради № 51 від 28 лютого 2006 року, позивачці було дозволено укласти довічного утримання та зобовязано ОСОБА_2 виділити в набутому будинку кімнату для пожиттєвого проживання в ній дочки позивачки, ОСОБА_4, яка є інвалідом дитинства І групи.
Протягом останніх чотирьох років відповідачка перестала виконувати свої зобов'язання за договором довічного утримання, не забезпечувала позивачку та її дочку продуктами харчування, не доглядала їх, не приходила до них.
Згідно п. 10 Договору довічного утримання договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання в судовому порядку.
Відповідачка умови договору не виконує, але і не згідна звернутись до нотаріуса для розірвання договору довічного утримання, а тому позивачка змушена звернутись в суд.
Відповідно до ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
У відповідності до ст. 748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання та згідно ст. 334 ЦК України право на йе майно у нього виникає з моменту державної реєстрації.
Договір довічного утримання між позивачкою та відповідачкою було зареєстровано в Коломийському МБТІ 11 квітня 2006 року, то на даний час власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2
Після розірвання договору довічного утримання відповідно до ст. 756 ЦК України позивачка набуває право власності на вказаний будинок та має право вимагати його повернення
Враховуючи те, що відповідачка дійсно не виконала належним чином умови договору довічного утримання, суд вважає, що позов слід задовольнити.
На підставі ст.ст. 334, 744, 755, 756 ЦК України та керуючись ст.ст. 215, 223, 294, ЦПК України суд,
позов задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 березня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстром № 762.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарським будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, житловою площею 44,0 кв.м., загальною площею 56,8 кв.м.
Зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 житловий будинок з господарським будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_2, ІПН : НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1, ІПН : НОМЕР_1 - 273 (двісті сімдесят три) грн. 10 коп. судового збору, сплаченого останньою при подачі позовної заяви в суд.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У випадку не подання апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення строків апеляційного оскарження.
Суддя: Васильковський В. В.