269/1285/14-к
№ 1-кп/269/112/2014
іменем України
13 травня 2014 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каменка, Каменського району, Уральської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, розлучений, не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 згідно рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 24.11.2008 року, зобов'язаний починаючи з 17.09.2008 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу до досягнення повноліття. Однак, обвинувачений ОСОБА_5 достовірно знаючи, про рішення вищезазначеного суду, офіційно не працевлаштований, має заборгованість по аліментам з 05.09.2011 року по теперішній час, без поважних причин тривалий час не вживав дієвих заходів до працевлаштування на постійну роботу, грубо порушуючи зобов'зання з утримання дитини до ї повноліття, покладені на нього відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України та ст..180 Сімейного Кодексу України, ігноруючи попередження державного виконавця Совєтського відділу державного виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, про необхідність працевлаштування та виплати аліментів, не надавав матеріальної або іншої допомоги дитині, в зв'язку з чим, сину не забезпечувався належний рівень життя. У відповідності з положеннями Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року/ратифікованої Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-Х11/ дитина, з урахуванням її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної турботи і захисту в тому числі правовий захист, як до так і після народження.
Таким чином, ОСОБА_5 навмисно ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, та має заборгованість з 05.09.2011 року по теперішній час у розмірі 21 428.05 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину визнав повністю і показав суду, що на підставі рішення суду він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частки щомісяця до досягнення ним повноліття. Аліменти сплачував до 2011 року поки працював на шахті. Після звільнення не може знайти постійну роботу, підроблює випадковими заробітками, але цього не вистачає навіть для нього самого. Як тільки знайде роботу, буде сплачувати аліменти. Державний виконавець попереджав його про необхідність сплачувати аліменти. В скоєному щиро кається.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.
Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що перебувала в шлюбі із ОСОБА_8 , який розірвано в 2006 році. За рішенням суду він сплачував аліменти з 2009 року по вересень 2011 року. З цього часу ніякої допомоги дитині не надає, і навіть не спілкується з нею.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю, його дії правильно кваліфіковано за ст. 164 ч. 1 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини /аліментів/.
Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст.. 66 КК України є визнання обвинуваченим своєї вини в повному обсязі.
Обставини, які б обтяжували покарання відповідно до ст.. 67 КК України судом не встановлені.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, тривалий час не має постійного місця роботи, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення призначення покарання у вигляді громадських робіт.
Речових доказів по справі немає.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України і призначити покарання у вигляді 80/ Вісімдесят/ годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Совєтський районний суд м. Макіївки протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1