233 № 233/2383/14-ц
25 квітня 2014 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінова О.С.,
при секретарі Поварніциній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності за набувальною давністю, -
26 березня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Костянтинівської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, вказуючи, що з 2003 року постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в квартирі, яка належала ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4. Після її смерті позивач ОСОБА_1 залишився мешкати у квартирі, фактично прийнявши її в своє управління, вже понад десять років несе витрати по утриманню майна, оплачує комунальні платежі, є власником особових рахунків у службах, здійснює ремонти, тобто фактично відкрито та безперервно користується та розпоряджається майном, яким добросовісно заволодів. У теперішній час є потреба у позивача в належному оформленні прав власника на вказане нерухоме майно, він просив визнати за ним право власності на вказану квартиру після смерті ОСОБА_4 за набувальною давністю.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача - Костянтинівської міської ради Донецької області Піскунова М.І. в судове засідання не зявилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача (а.с.16).
Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є спадкоємцями померлої ОСОБА_4, в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, вказуючи, що не заперечують проти задоволення позовних вимог позивача (а.с.28, 29).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач з 2003 року постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в квартирі, яка належала яка належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22 січня 2001 року (а.с.2, 3).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією актового запису про смерть № 110 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.21), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00013710209 від 07 квітня 2014 року (а.с.19-20).
Після смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 залишився мешкати у квартирі, фактично прийнявши її в своє управління, вже понад десять років несе витрати по утриманню майна, оплачує комунальні платежі, є власником особових рахунків у службах, здійснює ремонти, тобто фактично відкрито та безперервно користується та розпоряджається майном, яким добросовісно заволодів.
Відповідно до ст. 328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, тощо.
Згідно ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадах, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, як належить за правом власності іншій особі.
Відповідно до ст. 344 ч.1 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦПК України.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
При цьому п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, воли володіння майно почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом. Оскільки ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, норми ст. 244 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже визнати право власності за набувальною давністю суд може не раніше 1 січня 2011 року.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні знайшло своє підтвердження проживання позивача ОСОБА_1 з 2003 року по теперішній час в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а також встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4, за якою зареєстроване право власності на квартиру, позивач продовжував відкрито та безперервно володіти цим майном.
Тому, суд вважає за необхідне задовольнити позов та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за набувальною давністю.
На підставі викладеного ст.ст. 328, 344, 346 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 130, 174, 208, 212, 214-215 ЦПК України , -
Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,40 кв.м., житловою площею 15,40 кв.м., яка складається з з однієї житлової кімнати 31-4, коридору 31-1, кухні 31-3, санвузлу 31-2, шафи 31-5, що зареєстрована за ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя