Справа № 256/9451/13-ц
2/256/377/2014
Заочне
16 квітня 2014 року
Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області в складі:
головуючої судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Тільної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
05.12.2013 року позивач Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві позивач вказав, що 15.09.2007 року Публічний акціонерний банк «Дельта Банк», який є правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали кредитний договір № 002-04002-150907. Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного договору, позивач відкриває відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН - код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до договору, тарифи та умови викладені в правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається. Відповідно до п. 1.5 кредитного договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором, та вчинення інших операцій передбачених договором. Відповідно до пункту 2.1. моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя. Також, відповідно до п.2.13 держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним договором. Станом на 24.10.2013 рік відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість. ОСОБА_2 був повідомлена про виникненням заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта». Однак на даний час кредитна заборгованість позичальником погашена не була. Таким чином, станом на 24.10.2013 року за Відповідачем по укладеному з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» Кредитному договору № 002-04002-150907 від 15.09.2007 року рахується заборгованість на загальну суму 3404,68 грн., яка складається з: тіло кредиту: 0,00 грн.; прострочене тіло кредиту: 3404,68 грн.; заборгованість за відсотками: 0,00 грн.; заборгованість за комісіями: 0,00 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариство «Дельта банк» заборгованість у розмірі 3404, 68 гривень, витрати по оплаті судового збору у сумі 229, 40 гривень.
У судове засідання позивач не з'явився, але надав суду заяву у якій просив розглядати дану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась. Про день, час і місце розгляду справи була сповіщена у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.
Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Як встановлено у судовому засіданні, що 15.09.2007 року Публічний акціонерний банк «Дельта Банк», який є правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали кредитний договір № 002-04002-150907.
Відповідно до пункту 1.2. вищевказаного договору, позивач відкриває відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН - код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa Класичний, що міститься в додатку № 1 до договору, тарифи та умови викладені в правилах здійснення операцій за картковими рахунками.
Банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором, та вчинення інших операцій передбачених договором.
Відповідно до пункту 2.1. моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.
У відповідності до Договору, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом.
Також, відповідно до п.2.13 Держатель доручає банку здійснювати договірне списання грошових коштів з Рахунку в рахунок погашення сум заборгованості, яка виникає за кредитним Договором.
Станом на 24.10.2013 рік відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість. ОСОБА_2 був повідомлена про виникненням заборгованості по оплаті передбачених договором платежів перед ТОВ «Комерційний банк «Дельта».
Однак на даний час кредитна заборгованість позичальником погашена не була.
Таким чином, станом на 24.10.2013 року за Відповідачем по укладеному з ТОВ «Комерційний банк «Дельта» Кредитному договору № 002-04002-150907 від 15.09.2007 року рахується заборгованість на загальну суму 3404,68 грн., яка складається з: тіло кредиту: 0,00 грн.; прострочене тіло кредиту: 3404,68 грн.; заборгованість за відсотками: 0,00 грн.; заборгованість за комісіями: 0,00 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариство «Дельта банк» заборгованість у розмірі 3404, 68 гривень, витрати по оплаті судового збору у сумі 229, 40 гривень.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно до ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Положеннями договору передбачено, що ТОВ «Комерційний банк «Дельта» у випадку порушення позичальником строків сплати передбачених договором платежів більше ніж на 1 місяць має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за його користування, а також плати за ведення кредитної справи. При несвоєчасній сплаті позичальником платежів в строки, передбачені договором, кредитор має право вимагати від позичальника оплати боргового зобов'язання в примусовому порядку згідно чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими ротовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 527 ЦК, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи викладене, в силу ст.ст. 543, 554 ЦК України суд приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов кредитного договору, зобов'язаний виплачувати платежі в строки, вказані в кредитному договорі, проте він свої обов'язки не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором на момент звернення у суд, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 3404, 68 гривень.
Також, суд приходить до висновку, що діями відповідача були порушені вищезгадані договірні зобов'язання, виконання яких було прострочене, у зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України, вказана сума заборгованості по кредиту, по відсотках, по пені повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача, при цьому обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даного зобов'язання судом не встановлено.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідачів, тому сплачена позивачем сума судового збору 229, 40 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 543, 546, 549, 554, 610-612, 617, 625, 1050, 1054 ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228 ЦПК, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариство «Дельта банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариство «Дельта банк» суму заборгованості за кредитом 3404, 68 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариство «Дельта банк» суму судового збору у розмірі 229, 40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Токарєва Н.М.
16.04.2014