ЄУН 193/645/14-а
Провадження № 2-а/193/16/14
08 травня 2014 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Шумської О.В.
при секретарі Мішурі Т.Л.
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ УМВСУ в Тернопільській області Істоміна Івана Миколайовича про скасування рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності, -
18 квітня 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.04.2014 року інспектором ДПС Істоміним Іваном Миколайовичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.
У вищезгаданій постанові зазначено, що 08.04.2014 року о 10.22 год. позивач, керуючи автомобілем Вольксваген, реєстраційний № НОМЕР_1 на 188 км автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка на ділянці дороги де встановлено дорожні знаки 3.28 «Обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год.» та 6.10 «Пост ДАІ» рухався зі швидкістю 85 км/год., чим скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
До постанови повинна була бути додана копія Протоколу серії АА2 № 141615 з поясненнями позивача, але копії протоколу йому вручено не було. На вимогу вручити копію документа відповідачу пояснив, що він не вручає йому копії по тій причині щоб позивач не оскаржив їх у суді. Більш того, відповідач почав чинити на позивача психологічний тиск погрожуючи арештом належного позивачу автомобіля та триманням його на штраф майданчику.
09.04.2014 року позивачем було надіслано листа відповідачу, у якому він вимагав надіслати йому копію протоколу, але ні відповіді на лист, ні копії протоколу позивач не отримав.
З постановою ОСОБА_1 не згідний, так як вона не відповідає обставинам справи, вимогам закону, оскільки позивач їхав у колоні автомобілів і інспектором ДПС спеціальним технічним засобом було зафіксовано швидкість не автомобіля яким керував позивач, а автомобіля марки «Шкода», який рухався попереду про що позивач і намагався дати пояснення інспектору та намагався змусити його зупинити автомобіль-порушник, але відповідач не зупинив автомобіль, який порушив Правила і відмовився прийняти до уваги пояснення позивача, а тому позивач просить суд визнати дії посадової особи - інспектора ДПС РДПС ДАІ УМВСУ в Тернопільській області Істоміна Івана Миколайович у винесенні постанови серії ВО1 № 198763 від 08.04.2014 року про адміністративне правопорушення незаконними. Постанову серії ВО1 № 198763 від 08.04.2014 року про адміністративне правопорушення, складену у відношенні позивача скасувати.
Позивач - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу за її відсутності, про що надала відповідну заяву.
Відповідач, будучи у встановленому чинним законодавством порядку усвідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України неявка відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, не є підставою для відкладення розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити із слідуючих підстав.
Судом по справі встановлено, що 08.04.2014 року інспектором ДПС Істоміним Іваном Миколайовичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.
У вищезгаданій постанові зазначено, що 08.04.2014 року о 10.22 год. позивач, керуючи автомобілем Вольксваген, реєстраційний № НОМЕР_1 на 188 км автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка на ділянці дороги де встановлено дорожні знаки 3.28 «Обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год.» та 6.10 «Пост ДАІ» рухався зі швидкістю 85 км/год., чим скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 2).
09.04.2014 року позивачем було надіслано листа відповідачу, у якому він вимагав надіслати йому копію протоколу, але ні відповіді на лист, ні копії протоколу позивач не отримав (а.с. 5).
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують Відповідальність. При винесені оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При винесені постанови було грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитись з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскаржувана постанова винесена на підставі п. 6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Оскільки адміністративно - процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до Формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним - є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, правопорушення зафіксовано приладом Трукам. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, відповідно до ст.14-1 КУпАП фіксація та «заочне» винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Прилад «Трукм» не є засобом автоматичної фіксації, про що свідчить інструкція до цього приладу. В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний.
Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.
Всупереч вимогам п.п.1.5,1.7 розпорядження т.в.о. Міністра внутрішніх справ України від 21 травня 2009 року N 466 відповідачем до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено знімків службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості та 3 - 4 знімків зафіксованого порушення правил дорожнього руху, які б містили інформацію про місце скоєння порушення. Інші докази про місце скоєння порушення у матеріалах справи відсутні.
Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів на які посилається правопорушник чи виражених ним доводів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є безпідставним.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що дії відповідача підлягають визнанню неправомірними, оскаржувана постанова - скасуванню, а провадження в адміністративній справі відносно позивача закриттю, в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Судові витрати по справі складають 73 грн. 08 коп., однак позивач звільнений від їх сплати на підставі ст. 288 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 69, 70, 100, 128, 158-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії посадової особи - інспектора ДПС роти ДПС ДАІ УМВСУ в Тернопільській області старшого сержанта міліції Істоміна Івана Миколайовича по складенню винесеної постанови від 08.04.2014 року серії ВО1 № 198763 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255,00 грн. незаконними, скасувати дану постанову і провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду відповідно до ст. 171-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Шумська