29.04.2014 Справа №607/5345/14-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Грицака Р.М.
за участю секретаря Гіндзилевич О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ЖЕК№13, за участю третьої особи Другої Тернопільської державної нотаріальної контори про визнання права власності, -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3, ЖЕК№13, за участю третьої особи Другої Тернопільської державної нотаріальної контори про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 її частині. В обґрунтування своїх вимог вказують на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, який доводиться батьком позивача ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2 За час перебування у шлюбі позивача ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_4 ними була виплачена кооперативна квартира АДРЕСА_1, однак державна реєстрація права власності на дану квартиру проведена не була. Тому ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вищевказаної квартири, як частку у спільному майні подружжя. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, що складається з 1/2 частини спірної кооперативної квартири. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, однак нотаріусом Другої Тернопільської державної нотаріальної контори відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спірну квартиру, тому ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просять його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав та суду пояснив, що не заперечує проти визнання за позивачами права власності на спірну квартиру.
Представник відповідача ЖЕК№13 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у вирішенні справи покладається на думку суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували в зареєстровану шлюбі з 09.09.1967 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 виданого Мильнівською сільською радою Зборівського району Тернопільської області.
27.04.1973 року ОСОБА_4 видано на склад сім'ї, що складається з трьох осіб, ордер №72 на квартиру АДРЕСА_1
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що видане свідоцтво про смерть НОМЕР_2
За життя ОСОБА_4 був членом житлово-будівельного кооперативу та йому належала кооперативна квартира АДРЕСА_1 за яку повністю оплачений пайовий внесок в 1988 році, що підтверджено довідкою № 62, виданою 23.04.2014 року ЖЕК №13.
04.02.2014 року ТзОВ «МБТІ» був виготовлений технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 46,2 кв. м. житловою 29.0 кв.м.
Таким чином судом встановлено, що пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 сплачувався за час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у шлюбі з 1973 по 1988 рік.
Згідно довідки виданої 01.04.2014 року ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру АДРЕСА_1 в інвентар бюро не зареєстровано.
Відповідно до статей 15, 16 Закону України "Про власність", який був чинним на момент виникнення та здійснення зазначених правовідносин, член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно. Майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України, відповідно до ст. 22 якого майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, і кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" після повної сплати подружжям у період їх сумісного проживання пайового внеску в ЖБК квартира є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.
Відповідно до ст. 369, 370, 372 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, розпоряджаються за згодою всіх співвласників, мають право на виділ належної їм частки чи на поділ майна. При цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Таким чином судом встановлено порушення прав позивача ОСОБА_2, які підлягають до захисту шляхом задоволення її позовних вимог та визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив. Таким чином, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 належать до спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року державним нотаріусом Другої Тернопільської нотаріальної контори заведено спадкову справу № 44/2013 до майна померлого 06 липня 2013 року ОСОБА_4, за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 які 06 серпня 2013 року подали заяву про прийняття спадщини та ОСОБА_2, яка 06 серпня 2013 року подала заяву про відмову від прийняття спадщини за законом.
05.03.2014 року державним нотаріусом Другої Тернопільської нотаріальної контори посвідчено укладений між спадкоємцями ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 договір про поділ спадкового майна, згідно якого квартиру АДРЕСА_1 спадкує ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до вимог ст. 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитись від прийняття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. ( ст. 1268 ЦК України).
03.04.2014 року державним нотаріусом Другої Тернопільської нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, а саме на квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку порушене право власності позивачів, яке підлягає захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 як частки у спільному майні подружжя та визнання права власності за ОСОБА_1 на успадковану за законом 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 328, 369, 370, 372, 386, 392, 1216, 1261, 1268, 1270 Цивільного Кодексу України, ст. 22 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як частки у спільному майні подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на успадковану за законом 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Р.М. Грицак