м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
10.07.2006 року Справа № 5/403пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Баннової Т.М.
Семендяєвої І.В.
секретар
судового засідання Сідорова О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача начальник юридичного відділу Угнівенко О.В.,
довіреність №14-210д;
від 1-го відповідача представник за довіреністю Варакута О.О.,
довіреність №5 від 22.06.2006;
від 2-го відповідача представник за довіреністю Варакута О.О.,
довіреність №5 від 22.06.2006;
від 3-ої особи не прибув;
розглянувши
апеляційну скаргу Державного підприємства
«Свердловантрацит», м.Свердловськ
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 10.05.2006
по справі № 5/403пд (суддя - Батюк Г.М.)
за позовом Державного підприємства
«Свердловантрацит», м.Свердловськ
Луганської області
до 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс України», м.Луганськ
до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Восток», м.Луганськ
третя особа, що не заявляє
самостійних вимог
на предмет спору на стороні
позивача Відкрите акціонерне товариство
«Дніпроенерго», м.Запоріжжя
про визнання угоди недійсною
Державне підприємство «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до 1-го відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс України», м.Луганськ, та до 2-го відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Восток», м.Луганськ про визнання угоди недійсною.
Ухвалою від 26.09.2005 по справі №5/403пд до участі у справі залучено у якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго», м.Запоріжжя.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.05.2006 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 10.05.2006 Державне підприємство «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права.
Перший відповідач відзивом №28 від 05.07.2006 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Другий відповідач відзивом №43 від 05.07.2006 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Третя особа відзивом №б/н від 05.07.2006 вимоги апеляційної скарги відхилила, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.05.2006 по справі №5/403пд призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя -головуючий, Медуниця О.Є. - суддя, Семендяєва І.В.-суддя.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 10.05.2006 по справі №5/403пд у зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є. її виключено із складу колегії та включено суддю Баннову Т.М.
Ухвалою від 05.06.2006 розгляд апеляційної скарги призначений на 06.07.2006. У судовому засідання 06.07.2006 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу оголошена перерва до 10.07.2006. В судове засідання 10.07.2006 представник 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не прибув, телеграмою від 07.07.2006 просить розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання. Судова колегія відхилила клопотання 3-ої особи враховуючи те, що представник 3-ої особи пояснення по справі надав в судовому засіданні 06.07.2006, вирішила за можливе розглянути справу по суті без участі представника 3-ої особи. Постанова приймається 10.07.2006.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст.811 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника позивача здійснювалась звукова фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
Позивачем за уточненими позовними вимогами заявлені вимоги про визнання недійсною угоди про відступлення вимоги №09/02-07к від 08.02.2005, як такої, що суперечить умовам п.5.3 договору №1/1-05 від 05.01.2005 та про визнання недійсною регресної вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Восток» №107 від 08.02.2005.
Господарським судом Луганської області встановлено, що між 3-ою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ВАТ «Дніпроенерго»«Одержувач»і позивачем -ДП «Свердловатрацит»«Постачальник»був укладений договір на постачання вугільної продукції від 27.12.2001 № 193/2041-ДПО/24.
Відповідно до п.1.1 даного договору, «Постачальник»( позивач у справі) виконував постачання вугільної продукції в обсягах і терміни згідно умов договору.
Відповідно до п.1.5. даного договору № 193/2041 -ДПО/24 Одержувач зобов'язався прийняти та сплатити вартість одержаного вугілля.
Відповідно до п.8.2. даного договору № 193/2041 -ДПО/24, жодна із сторін не мала права передавати свої права та обов'язки за Договором третій особі без письмової згоди на це іншої сторони.
Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго», м.Запоріжжя розрахунок за отриману продукцію не здійснило.
05.01.2005 між позивачем -ДП «Свердловантрацит" «Первісний кредитор»та першим відповідачем - ТОВ «Комунсервіс України»- «Новий кредитор»укладений договір уступки вимоги № 1/1 -05( далі - Договір), згідно п. 1.1. якого «Первісний кредитор»уступає, а «Новий кредитор»приймає на себе право вимоги до 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ «Дніроенерго" «Боржник», що ґрунтуються на зобов'язаннях сплати грошових коштів за договором № 193/2041 -ДПО/24 від 27.12.2001 між «Первісним кредитором»і «Боржником».
Розмір вимог, що були передані «Новому кредитору»за Договором № 1/1-05 від 05.01.2005 складає 5 793 405 грн. /п.1.2, Договору № 1/1-05/.
За передане право вимоги «Новий кредитор»здійснює розрахунки з «Первісним кредитором»шляхом перерахунку останньому грошових коштів в розмірі 5 793 405 гривень щомісячно по 2 000 000 грн. в строк до 01.04.2005 / п.2.1 Договору №1/1-05/.
Згідно п.5.3 договору уступки вимоги № 1/1-05 від 05.01.2005 придбане за вказаним договором право вимоги «Новим кредитором»не може бути передано на користь третіх осіб без згоди «Первісного кредитора».
08.02.2005 між першим відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс України"(«Кредитор») та другим відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Восток»("Новий кредитор") укладений договір уступки вимоги №09/02-07К, за умовами якого «Кредитор»уступає «Новому кредитору»вимогу до «Боржника»ВАТ»Дніпроенерго»у сумі 3793405 грн. 00 коп., що виникло із зобов'язання «Боржника» сплатити на користь «Кредитора»вказану суму, відповідно до договору №1/1-05 від 05.01.2005 відступлення права вимоги від ДП «Свердловантрацит»до ТОВ «Комунсервіс України»заборгованості за Договором на постачання вугільної продукції №193/2041-ДПО/24 від 27.12.2001.
Відповідно до п.1 ст. 513 Господарського процесуального кодексу України, правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до п.8.2. Договору № 193/2041 -ЦПО/24 від 27.12.2001, передача прав кредитора від позивача - ДП «Свердловантрацит" до першого відповідача ТОВ «Комунсервіс України" була належним чином погоджена з боржником -3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ «Дніпроенерго» повідомлення №95 від 08.02.2005, регресна вимога № 107 від 38.02.2005. Заміна кредитора була відображена і в бухгалтерському обліку ВАТ «Дніпроенерго".
На виконання своїх зобов'язань третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ «Дніпроенерго", відповідно до договору №1/1-05 від 05.01.2005 сплатило першому відповідачу ТОВ «Коммунсервіс України" грошову суму у розмірі 2000 000 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, попри вимог п.8.2 Договору № 193/2041 -ЦПО/24 від 27.12.2001 щодо відсутності права сторін передавати свої права та обов'язки за договором третій стороні без згоди іншої, ВАТ «Дніпроенерго" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору), за платіжним дорученням №1260 від 25.01.2005 перерахував першому відповідачу ТОВ «Коммунсервіс України" суму 1666666 грн. 67 коп. та за платіжним дорученням №1261 від 25.01.2005 перерахував 333333 грн. 33 коп. з посиланням на договір №1/1-05 від 05.01.2005, що свідчить про схвалення цього договору з боку ВАТ «Дніпроенерго" вже після його укладення.
В період з лютого 2005 року по травень 2005 року ВАТ «Дніпроенерго" погасило свою заборгованість перед ТОВ «Укренерго - Восток" за договором № 09/02-07К в повному обсязі-в сумі 3 793 405 гривень.
Таким чином, ВАТ «Дніпроенерго" в повному обсязі і належним чином розрахувалось перед кредиторами за правом вимоги, яке було предметом договору уступки вимоги № 1/1-05 від 05.01.2005 та договором уступки вимоги № 09/02-07К від 08.02.2005.
Викладені умови договору №1/1-05 від 05.01.2005 містять усі істотні умови, необхідні для цієї категорії договорів про уступку права вимоги. Договір №1/1-05 від 05.01.2005 про уступку права вимоги не містить будь-яких вказівок на здійснення ТОВ «Коммунсервіс України" юридичних дії від імені ДП «Свердловантрацит».
Позивач підставою для визнання угоди №09/02-07к від 08.02.2005 між 1-м і 2-м відповідачами недійсною визначив невідповідність даної угоди умовам п.5.3 договору №1/1-05 від 05.01.2005 між позивачем та 1-м відповідачем в частині неотримання згоди 1-го кредитора -позивача у справі, на укладення угоди на відступлення права вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Укренерго-Восток».
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Луганської області дійшов вірного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, приймаючи до уваги наступне.
За приписами ст.1 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Тобто, згідно приписів чинного законодавства, позивач звернувшись з позовом до господарського суду, повинний чітко визначити в чому конкретно діями відповідачів порушено його права або охоронювані законом інтереси.
Позивач у позовних вимогах просить визнати недійсною угоду про відступлення права вимоги №09/02-07к від 08.02.2005 тільки на підставі того, що укладення даної угоди суперечить умовам п.5.3 договору №1/1-05 від 05.01.2005, однак не обґрунтовує порушення свого інтересу або права укладенням оспорюваної угоди.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Посилання заявника апеляційної скарги на порушення 1-м та 2-м відповідачами приписів ст.207 Цивільного кодексу України, оскільки підписаний не тією особою з посиланням на пояснення директора підприємства 1-го і 2-го відповідачів Литвиненко В.І., яке останній надав працівникам УСБУ в Луганській області, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими, оскільки позивач не заявляв позовних вимог про визнання оспорюваємої угоди на відступлення права вимоги №09/02-07к від 08.02.2005 на підставі невідповідністі даного договору чинному законодавству у зв'язку з підписанням її неповноважною особою, вимоги заявлені про визнання даної угоди недійсною у зв'язку з невідповідністю її п.5.3 договору №1/1-05 від 05.01.2005.
Чинним законодавством не передбачено такої підстави для визнання правочину недійсним.
Загальною підставою визнання угоди недійсною є невідповідність її вимогам закону та інших нормативно-правових актів. Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.
Так, договори про уступку вимоги № 09/02-07К від 08.02.05 та № 1/1-05 від 05.01.2005 укладені в 2005 році, тому позовні вимоги позивача повинні відповідати нормам Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004року.
В позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог позивач посилається на п.2 ч.2 ст.16, ч.4 ст. 203, ч.2 ст. 207.ч.1ст. 215.ч.З ст. 215 ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України,
Як вбачається з матеріалів справи, наведені в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог перелік статей України відноситься до загальних положень про правочин (Глава 16 Цивільного кодексу України параграф 1) та правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону, (параграф 2).
Суд вважає, що угода може бути визнана недійсною з підстав визнаних законом. Згідно п.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п.2 ст.202 Цивільного кодексу України договори уступки вимоги № 09/02-07К від 08.02.2005 та № 1/1-05 від 05.01.2005 є різновидом правочину.
Загальні підстави та наслідки недійсності правочину передбачені ст.215 Цивільного кодексу України, за якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог.
Правило, встановлене цією нормою; повинно застосовуватися в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності правочину.
Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог законодавства.
Статтею 512 Цивільного кодексу України встановлені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, до яких віднесено передача кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Пунктом 3 вищевказаної статті Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За приписами п.3 ст.512 Цивільного кодексу України в договорі повинно бути вказано про заборону заміни кредитора у зобов'язанні.
У той же час, угода уступки вимоги №1/1-05 від 05.01.2005 не передбачає заборону заміни кредитора по даній угоді, п.5.3 даної угоди передбачає можливість заміни кредитора, але за згодою 1-го кредитора.
Неотримання згоди 1-го кредитора згідно приписів чинного законодавства не є підставою для визнання угоди недійсною.
Позивач за заявленими вимогами не навів жодного доказу щодо невідповідності умов договору уступки вимоги № 09/02-07К від 08.02.2005 вимогам закону на підставі, заявленій у позові.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що господарський суд Луганської області обґрунтовано дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсною угоди про відступлення вимоги №09/02-07к від 08.02.2005.
Щодо вимог про визнання недійсною регресної вимоги №107 від 08.02.2005, судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України ці вимоги не відповідають способу захисту, передбаченому даною статтею.
Подані в засіданні апеляційної інстанції заявником апеляційної скарги клопотання судова колегія Луганського апеляційного господарського суду залишає без задоволення на підставі наступного.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 06.07.2006 заявником апеляційної скарги подано клопотання про витребування від відповідачів і 3-ої особи оригінали договору №09/02-07к від 08.02.2005, листа №95 від 08.02.2005, регресної вимоги №107 від 08.02.2005, яке було задоволено судовою колегією і оголошено перерву до 10.07.2006 до 11-00 год.
Одночасно заявником апеляційної скарги було подано клопотання про призначення технічної експертизи з питання того, ким виконано підпис у договорі №09/02-07к від 08.02.2005 та у регресній вимозі №107 від 08.02.2005, вирішення якого судова колегія залишила на пізніший строк.
В судовому засіданні 10.07.2006 відповідачі надали письмове пояснення, що оригінали документів у них відсутні, а представник 3-ої особи не прибув.
З пояснення представника заявника апеляційної скарги оригінали вищевказаних документів він запросив для проведення технічної експертизи.
Судова колегія, розглянувши клопотання про призначення технічної експертизи і витребування у зв'язку з чим оригіналів документів, відмовила в задоволенні цих клопотань на підставі наступного.
Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України господарський суд розглядає справу з предмету і підстав, заявлених позивачем у позовній заяві.
Позивачем були заявлені позовні вимоги про визнання угоди про відступлення вимоги №09/02-07к від 08.02.2005 недійсною, як такої що суперечить умовам п.5.3 договору №1/1-05 від 05.01.2005.
Предмет спору і підстави позовних вимог в ході розгляду справи позивачем не було змінено.
Таким чином, судова колегія вважає, що для призначення технічної експертизи з питання ким здійснено підпис оспорюваної угоди відсутні підстави, оскільки це не є предметом заявлених позовних вимог і позивачем не доведено факт порушення його прав або інтересів укладенням даної угоди.
Крім того, судова колегія вважає, що господарський суд при розгляді даного клопотання позивача належним чином обґрунтував відмову в задоволенні клопотання про призначення технічної експертизи.
В судовому засіданні 10.07.2006 заявником апеляційної скарги було заявлено клопотання про витребування пояснення директора ТОВ «Комунсервіс України» та ТОВ «Укренерго-Восток» і матеріалів слідчої перевірки ЛМУ УМВС України в Луганській області, яке судовою колегією залишено без задоволення з вищевикладених підстав.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 10.05.2006 по справі №5/403пд ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника -Державне підприємство «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області на рішення місцевого господарського суду Луганської області від 10.05.2006 по справі №5/403пд залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 10.05.2006 по справі №5/403пд залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя І.В. Семендяєва
Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць
Надруковано 7 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- 1-му відповідачу на поштову адресу (м.Луганськ, вул.Леніна,54а)
4- 2-му відповідачу на поштову адресу (м.Луганськ, вул.Леніна,54а)
5- 3-ій особі (м.Запоріжжя, вул.Плотинна,2)
6- господарському суду Луганської області
до наряду