22 квітня 2014 р.Справа № 546/249/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області на постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 17.03.2014р. по справі № 546/249/14-а
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області
про визнання дій протиправними,
Постановою Решетилівського районного суду Полтавської області адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області про визнання дій протиправними - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області (далі - УПФУ в Решетилівському районі) по нарахуванню та виплаті позивачці ОСОБА_2 (далі - позивач) з 01 січня 2014 року державної та додаткової пенсії у розмірі та порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даною постановою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 24.08.2013 року по 31.12.2013 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийнята не на виконання вимог пунктів 3 та 4 Прикінцевих положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про Державний бюджет України на 2013 рік", а тому наданими Верховною Радою України правами в 2012 та 2013 роках установлювати порядок і розмір соціальних виплат Кабінет Міністрів України не скористався, нормативно - правових актів не приймав на виконання вимог пунктів 3,4 Прикінцевих положень цих Законів.
На зазначену постанову суду, відповідачем також подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що при нарахуванні та виплаті пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, він керується постановами Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету» та № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, а тому його дії є правомірними.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у 2013 році при нарахуванні пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися положеннями відповідних постанов КМУ, а тому законні підстави для визнання його дій протиправними за цей період відсутні, а з 01.01.2014 року нарахування та виплата позивачу пенсії повинні здійснюватися відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не надано Кабінету Міністрів України у 2014 році визначати порядок та розміри застосування положень ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановами Решетилівського районного суду Полтавської області від 11.03.2010 року та від 15.02.2010 року на відповідача було покладено обов'язок здійснити перерахунок та виплату відповідно державної пенсії згідно вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Дані судові рішення не змінені, не скасовані і набрали чинності.
27 січня 2014 року позивач звернулася до УПФУ в Решетилівському районі із заявою щодо нарахування та виплати пенсії з 01.01.2014 року відповідно до постанов Решетилівського районного суду Полтавської області від 11.03.2010 року та від 15.02.2010 року.
На заяву позивача, щодо виконання постанов Решетилівського районного суду Полтавської області від 11.03.2010 року та від 15.02.2010 року, остання отримала лист УПФУ в Решетилівському районі від 29.01.2014 року за №3/В- 02, в якому зазначено, що починаючи з 01.11.2011 року та з 01.01.2014 року перерахунок державної та додаткової пенсії та їх виплата проводиться у порядку і розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за коштів державного бюджету".
Перевіряючи правомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії колегія суддів зазначає.
14 червня 2011 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України 2011 рік.
На виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 року № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету". Дана постанова набрала чинності 23 липня 2011 року та відповідно пункту 8 постанови діяла до 01.01.2012 року.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2012 та 2013 роках норми і положення ст.ст. 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012, 2013 роки.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийнята не на виконання вимог пунктів 3 та 4 Прикінцевих положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про Державний бюджет України на 2013 рік", а тому наданими Верховною Радою України правами в 2012 та 2013 роках установлювати порядок і розмір соціальних виплат Кабінет Міністрів України не скористався, нормативно - правових актів не приймав на виконання вимог пунктів 3,4 Прикінцевих положень цих Законів.
Колегія суддів дані доводи апеляційної скарги позивача вважає необґрунтованими та зазначає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія I), інвалід IIІ групи, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно статті 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" КМ України на підставі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Постанови Кабінету Міністрів видаються з питань: затвердження положення, статуту, порядку, регламенту, правил, методики та в інших випадках, коли суспільні відносини потребують нормативно-правового врегулювання; затвердження, прийняття міжнародного договору або приєднання до нього.
Постановою КМ України від 23 листопада 2011 року N 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова набрала чинності 01 січня 2012 року.
Відповідно до рішень Конституційного Суду України від 26.12.2011 року N 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень ст. 1; ч. 1, 2, 3 ст. 95; ч. 2 ст. 96; п. 2, 3, 6 ст. 116; ч. 2 ст. 124; ч. 1 ст. 129 Конституції України; п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року; п. 2 ч. 1 ст. 9 КАС України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України зазначено, що КМ України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, відомств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.
Законодавчий орган України відповідно до пунктів 3 та 4 Прикінцевих положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про Державний бюджет України на 2013 рік" визначив, що КМ України як державний орган в 2012 та 2013 роках має право забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надав право КМ України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується із функціями Уряду України, визначеними пунктами 2 та 3 ст. 116 Конституції України.
Колегія суддів зазначає, що постанова КМ України від 23 листопада 2011 року N 1210 видана з метою врегулювання питання щодо пенсійних виплат особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і на яких розповсюджується положення Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у 2013 році при нарахуванні пенсії позивачу відповідач повинен був керуватися положеннями зазначеної вище постанови КМУ, а тому законні підстави для визнання його дій протиправними за цей період відсутні.
Стосовно законності дій відповідача, починаючи з 01 січня 2014 року, колегія суддів зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати додаткової та державної пенсії відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2014 року підлягають задоволенню.
При цьому, посилання відповідача на постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року та № 1210 від 23.11.2011 року є необґрунтованими, оскільки застосування зазначених постанов було розраховано на бюджетний період в 2011 та 2012, 2013 роках.
Інші доводи апеляційних скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість своїх висновків, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище дії позивача відповідають положенням норм чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 17 березня 2014 року по справі № 546/249/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.
Головний спеціаліст Зливко І.М.