22 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4747/12/1470
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Кравченка К.В.,
Федусика А.Г.
при секретарі Паламарчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання незаконним наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення з посади ,-
У вересні 2012р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області (далі Інспекція), Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання незаконним наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення з посади.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що наказом Інспекції від 01.06.2012р. №157-ОС його призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування управління контролю якості сільськогосподарської продукції.
В подальшому, наказом від 14.06.2012р. №157-ОС ОСОБА_2 призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника того ж відділу.
За порушення трудової дисципліни в частині неналежного виконання пункту 2.4 Загальних правил поведінки державного службовця, а також за невиконання посадових обов'язків позивача 14.08.2012р. відповідно до наказу №98 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Підставою для прийняття такого наказу є доповідна записка від 14.08.2012р. і акт від 14.08.2012р. про відмову від дачі пояснень.
За неналежне виконання посадових обов'язків ОСОБА_2 наказом від 15.08.2012р. за №99 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Підставою такого наказу є також доповідна записка від 15.08.2012р. і акт від 15.08.2012р. про відмову від дачі пояснень. У наказі зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення з наказом під розпис, але його зміст йому зачитаний і роз'яснений в присутності свідків.
22.08.2012р. відповідно до наказу Інспекції від 17.08.2012р. за №186 позивач звільнений за п.3 ст.40КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин своїх посадових обов'язків. Підставою для звільнення стали попередні накази про притягнення до відповідальності. В наказі також зазначено, що позивач відмовився від ознайомлення зі змістом, але текст наказу йому зачитаний і роз'яснений в присутності свідків.
Позивач зазначає, що Інспекція не мала фактичних підстав для притягнення його до відповідальності, оскільки докази неналежного виконання ним службових обов'язків відсутні. Більш того, в порушення Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та Положення про Інспекцію, затвердженого наказом Держсільгоспінспекції України від 28.02.2012р. №102, наказ №186 був підписаний не начальником Інспекції, не особою, яка виконувала його обов'язки, а першим заступником начальника, що свідчить про перевищення останнім наданих йому повноважень. Таким чином, вищенаведені накази позивач вважає незаконними, такими, що порушують його права та законні інтереси, а тому посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012р. позов задоволено частково.
Визнано протиправними і скасовані накази Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області: від 14.08.2012р. №98 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» від 15.08.2012р. № 99 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2»; від 17.08.2012р. №186 «Про звільнення ОСОБА_2».
Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування Управління контролю якості сільськогосподарської продукції Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області з 23.08.2012р.
Стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області на користь ОСОБА_2, 7276,50грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23.08.2012р. по 08.11.2012р.
Стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 1000грн. моральної шкоди.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постанова суду була оскаржена у апеляційному порядку, та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2013р. постанова суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями Державна інспекція сільського господарства в Миколаївській області оскаржила їх в касаційному порядку та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2013р. скаргу задоволено, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2013р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 довів факт безпідставності та незаконності наказів №№98, 99 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а відтак наказ №186 про його звільнення, з цих підстав, не можливо визнати законним та обґрунтованим. Крім того, звільнення позивача відбулось під час перебування його на лікарняному.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу №157-ОС від 01.06.2012р. ОСОБА_2 призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування управління контролю якості сільськогосподарської продукції (т.1 а.с.109). Наказом Інспекції від 14.06.2012р. №157-ОС позивач призначений в порядку переведення на посаду заступника начальника того ж відділу (т. 1, а.с.110).
На підставі наказу №98 від 14.08.2012р. (т.1, а.с.111) за підписом першого заступника начальника, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни в частині неналежного виконання пункту 2.4 Загальних правил поведінки державного службовця, а також за невиконання своїх посадових обов'язків. Підставами наказу є доповідна записка від 14.08.2012р. (т.1, а.с.112) та акт від 14.08.2012р. про відмову від дачі пояснень ОСОБА_2 (т.1, а.с.113). У наказі №98 зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення зі змістом наказу під розпис, але текст наказу зачитаний і роз'яснений ОСОБА_2 першим заступником начальника Інспекції в присутності свідків.
На підставі наказу №99 від 15.08.2012р. (т.1, а.с.116,117) за підписом першого заступника начальника, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежного виконання посадових обов'язків. Підставами наказу є доповідна записка від 15.08.2012р. (т.1, а.с.123-126) та акт від 15.08.2012р. про відмову від дачі пояснень ОСОБА_2 (т.1, а.с.119). У наказі №99 зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення зі змістом наказу під розпис, але текст наказу зачитаний і роз'яснений ОСОБА_2 першим заступником начальника Інспекції в присутності свідків.
22.08.2012р. відповідно до наказу Інспекції №186 від 17.08.2012р. (т.1 а.с.134) за підписом першого заступника начальника, позивач звільнений з займаної посади за п.3 ст.40 КЗпП України у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин своїх посадових обов'язків. Підставами наказу є накази №№98,99, доповідна (т.1, а.с.138), а також акт від 17.08.2012р. про відмову від дачі пояснень ОСОБА_2 (т.1, а.с.136). У наказі №186 також зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від ознайомлення зі змістом, але текст наказу був зачитаний і роз'яснений ОСОБА_2 першим заступником начальника Інспекції в присутності свідків.
Перевіряючи правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, суд першої інстанції виходив з того, що ст.14 Закону «Про державну службу» визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством про працю України (догана і звільнення, стаття 147 Кодексу законів про працю України), можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлений ст.149КзПП України. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
На підтвердження підстав для застосування до позивача догани Управлінням до наказів №98,99 додані записки посадових осіб Управління щодо конфлікту ОСОБА_2 з безпосереднім керівником з приводу проведення планової перевірки ринку «Авангард», акти про відмову від дачі пояснень ОСОБА_2
Проте, в матеріалах справи наявна службова записка ОСОБА_2 від 06.08.2012р. (т.1 а.с.122) в якій він чітко виклав свою думку, яка ґрунтується на вимогах діючого законодавства України, з приводу проведення перевірки на ринку «Авангард».
Законом України «Про державну службу» передбачено, що у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що порушень службових (посадових) обов'язків позивач не допустив. Знаходження заступника начальника Управління ОСОБА_3 в центральній лікарні з захворюванням, яке є професійним, ніяким чином не може бути однією з підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Що стосується повторного притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, то в доповідній записці від 15.08.2012р. відображені ті самі факти, що і в доповідній записці від 14.08.2012р., але з посиланням на постійні порушення з боку ОСОБА_2 загальних правил поведінки державного службовця, посадових обов'язків, тощо. Проте, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не доведений факт порушення посадових обов'язків ОСОБА_2 Допитана в суді першої інстанції ОСОБА_4 також не змогла пояснити які саме порушення посадових обов'язків допустив позивач, які наслідки вони спричинили, у чому полягають порушення правил поведінки чи етики допущені позивачем.
Згідно акту від 15.08.2012р. позивач відмовився від дачі пояснень щодо обставин, викладених в вищезазанченій доповвідній записці. Даний акт складено о 16год.15хв.
З матеріалів справи вбачається, що саме в цей день та час ОСОБА_2 знаходився у відрядженні у Доманівському районі Миколаївської області (150км від м.Миколаєва), про що свідчить наказ Інспекції від 14.08.2012р. №57 (т.2, а.с.43,44), довідка від 19.10.2012р. за підписами ОСОБА_5 і першого заступника Доманівської районної державної адміністрації ОСОБА_6 (т.2, а.с.5), а також поясненнями ОСОБА_5, який був допитаний у якості свідка у суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відомості, що викладені в акті від 15.08.2012 не відповідають дійсності, а показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не є такими, що підтверджуються викладені обставини.
Позивач, як в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом пояснив, що накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ про звільнення отримав 22.08.2012р., наполягав на тому, що з наказами №98 та 99 його ніхто не ознайомлював, а відтак, ніяких пояснень він надати не міг. Більш того, ОСОБА_2 пояснив, що він наполягав на проведенні службового розслідування (т.1 а.с.16), але такого розслідування проведено не було.
Що стосується вимог позивача щодо відсутності повноважень у першого заступника начальника Інспекції на підписання наказу про його звільнення, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано вирішив, що в задоволені таких вимог слід відмовити з огляду на те, що в період з 15 серпня по 22 серпня 2012р. начальник Інспекції перебував у відпустці, про що свідчить відповідний наказ від 14.08.2012р.(т.1 а.с.104). Оскільки, у даному наказі не вказано, яка посадова особа заміщує керівника на час його відсутності, а відповідно до "Розподілу обов'язків між першим заступником та заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області", затвердженого наказом від 01.06.2012р. №58, перший заступник начальника Інспекції у разі відсутності начальника Інспекції (відрядження, відпустка, тимчасова втрата працездатності тощо) виконує його обов'язки (т.1 а.с.105,106), перший заступник начальника Інспекції підписав наказ про звільнення ОСОБА_2 № 186 в межах наданих йому повноважень.
Пунктом 89 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. №1242) встановлено, що накази (розпорядження) підписуються керівником установи, а у разі його відсутності -посадовою особою, яка виконує його обов'язки. Відповідно до пункту 57 вказаної Інструкції додавання до найменування посади слів "Виконуючий обов'язки" або "В. о." здійснюється у разі заміщення керівника за наказом (розпорядженням).
Враховуючи, що позивач зміг спростувати доводи відповідача стосовно начебто допущених порушень за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив, що оскільки вищезгадані накази є протиправними, то звільнення ОСОБА_2 відбулося незаконно. Протилежного відповідач не довів.
Відповідно до ч. 2 ст.71КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Крім того, відповідно до листка непрацездатності (т.1 а.с.52) в період з 20.08.2012р. по 23.08.2012р. позивач перебував на лікарняному. Отже, його звільнення 22.08.2012р. відбулося в період тимчасової непрацездатності.
Частиною 3 ст.40КЗпП України встановлена заборона звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно незаконного звільнення ОСОБА_2 з займаної посади, а тому, за правилами ч.ч.1,2 ст.235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Як зазначено у ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Отже, в зв'язку із незаконним звільненням працівника відповідач зобов'язаний поновити його на роботі та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати заподіяну моральну шкоду.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012р.- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: К.В. Кравченко
А.Г. Федусика