24 квітня 2014 р. Справа № 108061/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Клюби В. В., Сапіги В. П.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області на ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області про зобов'язання вчинення дій, -
02 грудня 2011 року, Теребовлянським районним судом Тернопільської області зареєстровано заяву управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області про відстрочення виконання постанови суду від 27 вересня 2011 року у справі № 4627/11 до надходження коштів для фінансування виплат за рішеннями суду.
В обґрунтування вимог заяви вказано, що своєчасне виконання рішення суду з боку управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області ускладнене відсутністю коштів у бюджеті Пенсійного фонду України.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року в задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області про відстрочення виконання постанови Теребовлянського районного суду від 27 вересня 2011 року у справі № 4627/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відмовлено.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заявником - управлінням Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області не є власником чи розпорядником бюджетних коштів, тому не може виконати судове рішення.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі № 2а-4627/11 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та стягнення підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 березня 2011 року по 18 червня 2011 року із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
На виконання даної постанови Теребовлянським районним судом Тернопільської області позивачам видано виконавчі листи.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Стаття 263 КАС України передбачає, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржником не надано доказів для підтвердження обставин, що ускладнюють виконання судового рішення з виплати підвищення до пенсії, а також виняткових обставин, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Крім того, суд не бере до уваги посилання боржника на відсутність достатніх коштів для відповідного бюджетного фінансування з проведення перерахунку та виплати доплати до пенсії стягувача відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке ґрунтується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а ухвалу Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення в справі № 6а-14/11- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. П. Сапіга
В. В. Клюба