Справа: № 825/4440/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
15 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Алдановій К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнаня дій неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання неправомірними дії Чернігівської ОДПІ по застосуванню податкового законодавства та нарахуванню зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 267 754,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 66 914,00 грн., а всього в сумі 334 568,00 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.08.2013 № 0003921700.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 № 0003921700 Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Чернігівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст.ст.20, 78, 79 ПК України, відповідно до наказу від 08.07.2013 № 41 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації за березень-квітень 2013 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 22.07.2013 № 30/17/НОМЕР_2.
На підставі акта перевірки Чернігівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 № 0003921700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 334 568,00 грн. (за основним платежем 267 654,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 914,00 грн.)
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача та наявності підстав для часткового задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач (Покупець) мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Даноша» (Продавець) згідно договору № 37/1 купівлі-продажу живих свиней від 08.08.2012. Так, протягом березня-квітня 2013 року ТОВ «Даноша» поставлено позивачу товар, а останнім перераховано кошти на рахунок ТОВ «Даноша» (а.с.50).
Також, позивачем (Покупець) укладено договір № 7 на закупівлю свиней в живій вазі від 08.04.2013 з ФГ «Нота» (Постачальник) (а.с.69).
Реальність виконання господарської операції з ТОВ «Даноша» та ФГ «Нота» підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними (а.с.51, 53, 55-56, 59-60, 63-64, 67-68, 70, 73). Оплата підтверджується виписками по рахунку та банківськими виписками (а.с.52, 54, 57-58, 61-62, 65-66, 71-72).
З метою здійснення господарської діяльності позивачем було укладено договір № 1 перевезення вантажу від 08.08.2012 з ФОП ОСОБА_3 (Перевізник) (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_3 від 31.01.2007 та свідоцтво платника єдиного податку Серії НОМЕР_4 (а.с.76-77), відповідно до якого Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Відправником (позивачем) вантаж згідно із транспортною накладною, а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу (а.с.74-75). Виконання даного договору підтверджується актами надання послуг (а.с.78-82).
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.02.2004 позивач є власником об'єкта, загальною площею 314,8 кв.м (а.с.83).
Придбаний позивачем товар (свинки) в подальшому реалізований, що підтверджується звітами про роздрібну продажу (а.с.84-95).
Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що укладений з контрагентами правочин мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ним.
Позивач має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України, та відображають зміст господарської операції, в результаті якої вони складені.
Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Позивачем повністю доведений факт вчинення господарської операції, за наслідками якої виникло право позивача на формування податкового кредиту, та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаних податковим накладним.
За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що в діях позивача відсутнє порушення ст. 198 Податкового кодексу України.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Чернігівської ОДПІ по застосуванню податкового законодавства та нарахуванню зобов'язання з ПДВ в сумі 334 568,00 грн. слід зазначити наступне.
22.07.2013 позивачем до Чернігівської ОДПІ не в повному обсязі надані документи для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Відповідно до вимог п.п 20.1.4 п.20.1. ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації за березень-квітень 2013 року здійснена на підставі ст.ст.20, 78, 79 ПК України.
Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
На виконання вимог вищезазначеної статті ПК України Чернігівською ОДПІ за податковою адресою позивача надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу від 08.07.2013 № 41 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 08.07.2013 № 6/К17-216.
Даний наказ від 08.07.2013 № 41 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, останнім в судовому порядку не оскаржено, а тому станом на момент розгляду справи є правомірним.
З матеріалів справи вбачається про виконання Чернігівською ОДПІ вимог ПК України, а тому останньою дотримано порядок проведення перевірок платників податків.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги та представника відповідача в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - відмовити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 18.04.2014 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.