Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" квітня 2014 р.Справа № 922/1036/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРА 2000", м. Харків,
до публічного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський", м. Харків,
про стягнення 186816,19 грн.
за участю представників:
позивача - Годін О.А. (дов.), Гончар С.Б. (дов.),
відповідача - не з'явився,
Позивач, ТОВ "УКРА 2000", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки № 24/2012 від 10.09.2012р. та відповідно до договору про відступлення права вимоги від 31.10.2013р. у загальній сумі 186816,19 грн., в т.ч. основна заборгованість - 170063,45 грн., пеня - 13851,20 грн., 3% річних - 2901,54 грн. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору в сумі 3736,35 грн., витрати на правову допомогу в сумі 18000,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом встановлено, що відповідач отримав ухвалу суду від 24.03.2014р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 10.04.2014р., однак у судове засідання 10.04.2014р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У судовому засіданні 10.04.2014р. оголошено перерву до 24.04.2014р. о 14:00 год.
Відповідач у судове засідання 24.04.2014р. не з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому заперечує проти позову в частині стягнення 3% річних та витрат на правову допомогу.
Представник відповідача також надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його участі в судовому засіданні.
Суд зазначає, що відповідачем в клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено обставин щодо неможливості явки представника в судове засідання 24.04.2014р. та не надано жодного документу на підтвердження таких обставин, у зв'язку з чим, а також враховуючи положення ч. 3 ст. 22 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача, відмову в його задоволенні та про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
В слуханні справи 24.04.2014р. оголошена перерва до 25.04.2014р. об 11:00 год.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.09.2012 р. між ТОВ "УКРА-2006" (постачальник) та ПАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" (покупець, відповідач) укладений договір поставки № 24/2012 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору поставки ТОВ "УКРА-2006" зобов'язалось поставляти та передавати у власність відповідача товар (гофротара) в кількості та по цінам, вказаним у накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а відповідач, відповідно, зобов'язався приймати та оплачувати зазначений товар.
Відповідно до п. 3.3. Договору розрахунок за товар здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту поставки, а в п. 3.4. Договору погоджено, що датою поставки вважається дата, вказана в накладній, яка підтверджує отримання товару покупцем.
Відповідно до видаткових накладних, що надані до матеріалів справи за період з 09.11.2012р. по 06.08.2013р. ТОВ "УКРА-2006" було поставлено відповідачу товар на загальну суму 179592,65 грн.
Як зазначає позивач, отриманий відповідачем товар оплачувався несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 170063,45 грн.
Наявність заборгованості в сумі 170063,45 грн. не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення умов договору та зазначених норм чинного законодавства відповідачем не здійснена оплата отриманого товару на суму 170063,45 грн.
31 жовтня 2013 року між ТОВ "УКРА-2006" та ТОВ "УКРА 2000" (новий кредитор, позивач) було укладено договір відступлення права вимоги та додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги, за умовами яких ТОВ "УКРА-2006" відступило на користь ТОВ "УКРА 2000" право вимоги виконання відповідачем грошового зобов'язання, сплати ним неустойки, пені, процентів, інших платежів за Договором поставки № 24/2012 від 10 вересня 2012 року на суму 170063,45 грн.
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідача листом від 08.11.2013 року було повідомлено про заміну кредитора по Договору поставки № 24/2012 від 10 вересня 2012 року.
Крім того позивачем 08.11.2013 року на адресу відповідача направлена претензія № 1 з вимогою погасити заборгованість, яка була залишена без відповіді та оплати.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, а також те, що здійснене відступлення права вимоги відповідає вимогам чинного законодавства, суд вважає, що позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 170063,45 грн.
Крім того позивачем нараховані пеня в сумі 13851,20 грн., можливість нарахування якої передбачено п.5.2 Договору поставки, 3% річних у сумі 2901,54 грн., нарахування яких встановлено ст. 625 ЦК України.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що зазначені нарахування здійснені за період з 30.04.2013р. по 30.10.2013р., при цьому нарахування здійснені на суми заборгованості, які існували в різні періоди, з урахуванням часткових оплат, а саме починаючи з суми заборгованості станом на 30.04.2013р. у розмірі 194345,97 грн.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору відступлення права вимоги від 31.10.2013р. ТОВ "УКРА-2006" передало позивачу зобов'язання сплати ним неустойки, пені, процентів, інших платежів за Договором поставки № 24/2012 від 10.09.2012р. на суму 170063,45 грн.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, станом на 31.10.2013р. у ТОВ "УКРА-2006" існувало право на нарахування пені та 3% річних на прострочену суму заборгованості, однак такі нарахування не були здійснені ТОВ "УКРА-2006" та не передані позивачу, а передано лише право вимоги щодо основної заборгованості на суму 170063,45 грн., а отже у позивача відсутнє право здійснення нарахувань пені та 3% річних на суму заборгованості до 31.10.2013р., таке право виникло у позивача лише починаючи з 01.11.2013р., при цьому щодо нарахування пені таке право існує з врахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України.
Крім того суд звертає увагу на те, що позивачу передано право вимоги заборгованості на суму 170063,45 грн., а позивачем здійснюється розрахунок пені та 3% річних на більшу суму заборгованості, щодо якої він не має жодного відношення.
Суд також зазначає, що строк нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України обмежений 6 місяцями. Згідно наданих накладних заборгованість у відповідача виникла за період з листопада 2012р. по серпень 2013р., а отже нарахування пені можливо лише щодо кожної окремої поставки товару лише за 6 місяців. Позивач же в наданому розрахунку здійснює нарахування на загальну суму, починаючи з 30.04.2013р. по 30.10.2013р., а отже щодо окремих поставок нарахування пені здійснено більше, ніж за 6 місяців.
За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 13851,20 грн. та 3% річних у сумі 2901,54 грн. та про відмову в їх задоволенні.
Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При розподілі судових витрат суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, а саме у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 3401,27 грн. покладається на відповідача.
Позивач також просить покласти на відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 18000,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката позивачем надані такі документи :
- договір про надання правової допомоги від 31.10.2013р., укладений між адвокатом ОСОБА_3 та ТОВ "УКРА 2000", за умовами якого адвокат зобов'язався надати правову допомогу позивачу щодо захисту його інтересів в господарському суді Харківської області з питання стягнення заборгованості за договором поставки № 24/2012 від 10.09.2012р.;
- акт приймання-передачі виконаних послуг від 25.04.2014р., згідно з яким адвокат надав послуги позивачу на загальну суму 18000,00 грн., в т.ч. усне консультування з юридичних питань, пов'язаних із підготовкою до судового позову та супроводженням судової справи - 2450,00 грн.; ознайомлення, вивчення та аналіз всіх матеріалів для підготовки судових документів - 3750,00 грн.; складання проектів необхідних процесуальних документів (претензій, заяв, позовних заяв, скарг, і т.д.) та представництво в суді інтересів клієнта третіми особами, наданими адвокатом - 5950,00 грн.; вивчення та аналіз судової практики, що застосовується у подібних правовідносинах - 3250 грн.; транспортні витрати, пов'язані з підготовкою до судового розгляду справи та проведенням судових засідань - 2520,00 грн., поштові витрати - 80 грн.
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 адвоката ОСОБА_3 та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України від 24.04.2014р.
Згідно положень п. 6.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 21.02.2013р. (зі змінами та доповненнями) відшкодування витрат , пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів перерахування (сплати) коштів адвокату за надані послуги, а отже позивач фактично не поніс такі витрати та вони не підлягають розподілу між сторонами як судові витрати.
Крім того суд зазначає, що заявлена позивачем сума не є співрозмірною щодо наданих послуг, оскільки спір, що виник між сторонами не є складним та не потребує вивчення великої кількості документів та судової практики, у судових засіданнях, що відбувались по даній справі адвокат участь не приймав, а лише були присутні представники за довіреністю від ТОВ "УКРА 2000". Наданий розрахунок пені та 3% річних був складений без врахування положень норм чинного законодавства та фактичних відносин, що склалися між сторонами, крім того представником позивача в судовому засіданні 10.04.2014р. таких розрахунок не був наданий, оскільки складає розрахунок бухгалтер підприємства, а вона була відсутня на той час.
Таким чином суд відмовляє в покладенні судових витрат на послуги адвоката на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" (61029, м. Харків, Салтівське шосе, 129, код 00381870) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРА 2000" (місце реєстрації : 61052, м. Харків, вул. Котлова, 60, поштова адреса : 61001, м. Харків, вул. Смольна, 30, код ЄДРПОУ 38385793, п/р № 26001210295312 в АТ "ПроКредит Банк" м. Київ, МФО 320984) основну заборгованість у розмірі 170063,45 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3401,27 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 30.04.2013 р.
Суддя В.О. Яризько