ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/944/13 13.03.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Лезіс»
До Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
ОСОБА_1 (1)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (2); Управління державної виконавчої служби Головного управління в Київській області (3)
Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Суддя Івченко А.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Тимченко Я.П. - дов. від 31.05.2012 № 380;
Від третьої особи-1: не з'явився;
Від третьої особи-2: не з'явився;
Від третьої особи-3: не з'явився;
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лезіс» до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (1) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_2 (2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2013 порушено провадження у справі № 910/944/13, на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного управління в Київській області (3), розгляд справи призначено на 13.02.2013, зобов'язано сторін вчинити певні дії.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (1) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (3) в судове засідання не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (2) в судове засідання не з'явився, але через відділ діловодства суду надав належним чином засвідчені копії документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис та просив розглядати справу за його відсутності.Представник відповідача повністю заперечив проти задоволення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 розгляд справи було відкладено на 13.03.2013 та повторно зобов'язано позивача виконати вимоги суду, які викладені в ухвалі про порушення провадження у справі.
В судове засідання 13.03.2013 представник позивача вдруге не з'явився, вимог ухвал суду не виконав.Представники третіх осіб 1,2,3 в судове засідання 13.03.2013 також не з'явилися. Представник відповідача в судовому засіданні 13.03.2013 надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
27.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (надалі також відповідачем, кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Лезіс» (надалі також позивачем, позичальником) було укладено Генеральний кредитний договір № GCREF.2011101093, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію та встановлює її ліміт, строк дії, мінімальний розмір процентів (кредитна лінія), в межах якої, здійснюватиме оплатне кредитне обслуговування позичальника шляхом укладання сторонами окремих кредитних договорів.
27.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (надалі також відповідачем, кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Лезіс» (надалі також позивачем, позичальником) було укладено кредитний договір № REF.2011101094 на виконання та в межах Генерального кредитного договору № GCREF.2011101093 від 27.10.2011, відповідно до п. 1.1. якого, кредитор на умовах Генерального договору та цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 2 305 000 грн. 00 коп. на строк користування 60 місяців, а позивачальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 19,40 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році за 30 днів у місяці та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання в порядку, передбаченому Генеральним договором та цим Договором в повному обсязі.
Умовами данного договору сторонами було погоджено, що позичальник здійснює перерахування на рахунок відповідача ануїтетний платіж до 27 числа кожного місяця. Датою сплати поточної заборгованості є 27 число кожного календарного місяця.
Окрім того, між сторонами 27.10.2011 був також укладений кредитний договір № BDL.2011101095 на виконання та в межах Генерального кредитного договору № № GCREF.2011101093 від 27.10.2011, відповідно до п. 1.1. якого кредитор на умовах Генерального договору та цього договору надає позичальнику грошові кошти в сумі 795 000 грн. 00 коп. на строк користування 60 місяців, а позивачальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за його користування в розмірі 20,20 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році за 30 днів у місяці та здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання в порядку, передбаченому Генеральним договором та цим Договором в повному обсязі.
Умовами данного договору сторонами було погоджено, що позичальник здійснює перерахування на рахунок відповідача ануїтетний платіж до 27 числа кожного місяця. Датою сплати поточної заборгованості є 27 число кожного календарного місяця.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (Іпотекодержатель, відповідач) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець, третя особа-1) в забезпечення виконання зобов'язань позивача за вищезазначеними кредитними договорами було укладено Іпотечний договір № GCREF.2011101093/1, за умовами якого 3-особа-1 передала, а відповідач прийняв в заставу (іпотеку) належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме: а) аптеку, зазначену на плані під літерою «А», загальною площею 483,7 кв.м., будівлю комерційних послуг, зазначену на плані під літерою «Б», загальною площею 191,1 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1; б) земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; в) магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», зазначений на плані під літерою «А», загальною площею 39,8 кв.м., що розташований в АДРЕСА_2; г) земельну ділянку, площею 0,004979 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, з цільовим призначенням земельної ділянки: комерційне використання, в якості забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ Фірми «Лезіс» (позивача) за генеральним кредитним договором та всіма можливими змінами та доповненнями до нього, а також кредитними договорами/або договорами про відкриття кредитної лінії, які укладаються на виконання Генерального кредитного договору.
Також між сторонами до зазначених кредитних договорів були підписані додатки щодо графіку платежів.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи банківської виписки по особовим рахункам позивача, останній з 28.12.2011 не виконував своїх зобов'язань перед позивачем, передбачених кредитними договорами.
Відповідачем були направлені на адресу позивача письмові вимоги № 60-15/3455 від 10.02.2012, №60-15/3454 від 10.02.2012 про сплату заборгованості. Дані вимоги були отримані позивачем 15.02.2012, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0315026157006 та № 0315026156999.
Відповідачем було направлено письмові вимоги № 60-15/3471 від 13.02.2012, № 60-15/3458 від 13.02.2012 на адресу іпотекодавця (3-особи-1). Дані вимоги були отримані Іпотекодавцем 28.02.2012, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0315026156930 та № 0315026156948.
Відповідач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (3-особа-2) із заявою № 50-04-03/7719 від 03.04.2012 про вчинення виконавчого напису.
04.03.2012 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 354 про звернення стягнення на нерухоме майно.
Спір виник на підставі того, що позивач просить суд визнати вищезазначений виконавчий напис щодо звернення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню, оскільки на думку позивача, відповідач не направляв на адресу позивача та іпотекодавця вимогу про усунення порушення умов кредитних договорів, у зв'язку з чим при здійсненні виконавчого напису було порушено одну з обов'язкових умов його вчинення - наявність безспірності заявлених вимог.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Порядок вчинення виконавчого напису та його форма передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку», Правилами ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2368/5 від 31.12.2008 та 16 Главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.
Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 Цивільного кодексу України). Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч, 2 ст. 87 ЗУ «Про нотаріат»).
Відповідно до ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-ІУ від 05.06.2003, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним Зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Пунктом 4.1.1. Договору іпотеки передбачено, що при порушенні Позичальником умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості за Кредитом, сплати процентів за користування Кредитом, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, та інших випадках, передбачених Генеральним кредитним договором, а також при порушенні Іпотекодавцем умов цього договору та у випадках встановлених законом у Іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог по основному зобов'язанню, шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Крім того, відповідно до п. 4.1.3. Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право на свій розсуд звернути стягнення на Предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. У випадку вчинення виконавчого напису або прийняття рішення суду звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 4.1.5. Договору іпотеки).
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується самим позивачем (в позовній заяві) останній перестав належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитними договорами з 28 грудня 2011 року, що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам позивача.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було направлено на адресу позивача письмові вимоги № 60-15/3455 від 10.02.2012, № 60-15/3454 від 10.02.2012 про сплату заборгованості, які були отримані 15.02.2012, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0315026157006 та № 0315026156999 та письмові вимоги № 60-15/3471 від 13.02.2012, № 60-15/3458 від 13.02.2012 на адресу Іпотекодавця (3-особи-1), які були отримані 28.02.2012 року, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0315026156930 та № 0315026156948.
Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Крім того, відповідно до п, 2.3., Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Отже, аналіз ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» та п. 2.3, Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, приводить до висновку, що обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є: надсилання письмових вимог на адресу Боржника та Іпотекодавця; зміст вимоги повинен відповідати ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»; якщо з моменту надсилання таких вимог до моменту вчинення виконавчого напису пройшло не менше 30 днів (п, 2.3,, Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012).
Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що відповідачем виконані всі вимоги та строки, які передбачені чинним законодавством щодо направлення письмових вимог на адресу Боржника (позивача) та Іпотекодавця (3-особи-1), що підтверджується відповідними вищезазначеними доказами.
Відповідно до Розділу 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, а саме: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до даного переліку для вчинення виконавчого напису нотаріуса подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника
та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно з п. 315 Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 17.09.1998 № 576/3016, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах є касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.
Крім того, відповідно до роз'яснень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Державною податковою службою України № 7912/6115-1415 від 07.05.2012, Міністерством фінансів України № 31-08410-07-10/10026 від 20.04.2012, Національним банком України № 25-113/2713-13993 від 21.11.2011, виписка з особового рахунку клієнта може бути первинним документом, який підтверджує сплату клієнтом коштів за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банку. Саме ці документи й підтверджують факт безспірності вимог банку. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 01.08.2012 у справі № 5020-1702/2011, від 15.11.2011 у справі № 6/493, від 19.12.2011 у справі № 5015/2147/11.
Отже, під час вчинення оскаржуваного виконавчого напису Приватному нотаріусу Київському міському нотаріальному округу ОСОБА_2 було надано всі документи, які підтверджували безспірність заборгованості позивача.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що виконавчий напис нотаріуса вчинений з дотриманням всіх норм закону, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 14.03.2013
Суддя А.М. Івченко