10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Нечуй Б.П.
Суддя-доповідач: Моніч Б.С.
іменем України
24 квітня 2014 року Справа № 2а/0612/2805/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді Моніча Б.С.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Хаюка С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2013 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2013 року задоволено заяву ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 04.07.2011року про зобов'язання відповідача вчинити дії шляхом стягнення з управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на користь пенсійних виплат у розмірі 676,80 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за правилами, встановленими ст. 197 КАС України.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ст.263 КАС України передбачено зміну чи встановлення способу виконання судового рішення шляхом зміни резолютивної частини рішення суду, яка містить висновки по суті позовних вимог.
Такі висновки суду на думку колегії суддів є помилковими, з огляду на таке.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Такий догмат є основою інституту виконання судових рішень та відображений у статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів".
Зазначена норма є логічним відтворенням принципу правосуддя щодо обов'язковості виконання судових рішень на території України, закріпленого в Конституції (ст.124).
В основі даної норми лежить принцип загальнообов'язковості закону, відповідно до якого ухвалене судове рішення. Обов'язковість рішень суду полягає у тому, що вони не можуть бути скасовані або змінені будь-якими адміністративними або державними органами, громадськими організаціями тощо та їх посадовими чи службовими особами; ці органи та особи не можуть винести іншого рішення у цій судовій справі; ці органи та особи не можуть приймати актів, що суперечать рішенню суду, виходячи із припущення про його неправильність; жоден орган, крім вищестоящого суду, не може скасувати рішення суду.
Статтею 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно роз'яснень п.18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно із п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 13.07.2006 року по справі "Васильєв проти України" виконання рішення щодо боржника залишається обов'язком держави.
Боржником у даній справі виступає держава, яка в особі компетентного органу повинна виконати свій обов'язок з виплати нарахованих коштів. Відтак, відсутність бюджетних призначень на виконання рішення суду, що набрало законної сили, не може бути підставою для його невиконання.
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, а тому суд не вправі примати рішення про стягнення відповідних коштів з відповідача.
Враховуючи, що зміна способу виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення, яке набрало законної сили, у спосіб не передбачений ст.ст.21, 105, 162 КАС України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення відповідних заяв та подань.
Органи державної влади в межах наданих їм повноважень вправі ініціювати виділення додаткових бюджетних асигнувань на здійснення відповідних виплат по рішенню суду, що набрало законної сили, та виконати рішення суду.
Згідно зі п. 6 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 200, 205-206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області задовольнити, ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2013 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Б.С. Моніч
судді: (підпис) І.Ф.Бондарчук
(підпис) С.М.Хаюк
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Б.С. Моніч
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області вул.К.Маркса, 2-а,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301
4-заявник про зміну спосообу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1