Постанова від 12.07.2006 по справі 4/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2006 Справа № 4/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Науменко І.М. - доповідача

судді Білецька Л.М, Голяшкін О.В.

при секретарі судового засідання Клименко Ю.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з»явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Чисті метали», Кіровоградська область

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 14.04.06 у справі № 4/15

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Кіровоград

до відкритого акціонерного товариства «Чисті метали», Кіровоградська область

про стягнення 89297,52 грн. за нестворення робочих місць

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 14 квітня 2006 року у справі № 4/15 (суддя -Хилько Ю.І.) адміністративний позов задоволено повністю.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 05.07.01р., стаття 19, для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює 25 чоловік -у кількості 1 робочого місця. Відповідно до ст.. 20 “Про внесення змін до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства (об»єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної зарплати на відповідному підприємстві ( в об»єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Відповідальність за незабезпечення нормативів, відповідно до ч.2 ст. 19 цього Закону, покладається на керівника підприємства.

Суд першої інстанції вказав на те, що на підприємстві відповідача, повинно було бути працевлаштовано 43 інваліди, виходячи з створення робочих місць відповідно до 4% нормативу, на цьому підприємстві працювало 31 інвалід. Відповідач не надав суду першої інстанції доказів виконання вимог Закону і забезпечення працевлаштування інвалідів, чи сплати суми штрафних санкцій за 12 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2004 рік.

Не погодившись з рішення суду, відповідач -ВАТ «Чисті метали» , звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на те, що будь-яких пропозицій від уповноважених організацій щодо працевлаштування інвалідів до їх підприємства не надходило, в свою чергу підприємством вживалися всі можливі заходи щодо пошуку та працевлаштування інвалідів, а саме ВАТ «Чисті метали» зверталося до начальника управління соціального захисту населення у м. Світловодську та до інших органів, однак для працевлаштування ніхто направлений не був.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, вважає рішення господарського суду законним та прийнятим відповідно до норм діючого законодавства, просить рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств ( об»єднань ), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.

Згідно ч.1 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства ( об»єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об»єднанні ), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

На підприємстві відповідача, повинно було бути працевлаштовано 43 інваліди, виходячи з створення робочих місць відповідно до 4% нормативу, на цьому підприємстві працювало 31 інвалід.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах ( об»єднаннях ) в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Як визначено п.1 Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314, робоче місце інваліда -це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві ( об»єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інвалідів.

У відповідності з п.2 Положення, робочим місцем інваліда може бути: звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування, спеціалізоване робоче місце інваліда - робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інвалідів залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії ( МСЕК ),професійних навичок і знань інваліда. Це робоче місце може бути створено як на виробництві, так і вдома.

Однак підстав для задоволення позову у господарського суду не було, оскільки вини відповідача у непрацевлаштуванні 12 інвалідів немає, оскільки відповідач постійно повідомляв органи працевлаштування інвалідів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, що підтверджується наступними документами, наявними в матеріалах справи: 21.10.2004р., 29.10.04р. та 04.11.04р. питання з організації робочих місць для інвалідів обговорювались на нарадах керівників підрозділів підприємства, що підтверджується: п.15 рішення № 39/177 від 25.10.04р., п.11 рішення № 40/181 від 01.11.04р. та п.10 рішення № 41/185 від 08.11.04р.; 01.11.04р. ВАТ «Чисті метали» зверталося до начальника управління соціального захисту населення у м. Світловодську з листом № 1334 (додається) про надання списків інвалідів, які виявили бажання працювати, із зазначенням професій та спеціальностей, в листі підприємство звернуло увагу, що має наміри збільшити чисельність працюючих інвалідів за рахунок існуючих робочих місць та готові розглянути пропозиції управління; аналогічне звернення було направлено 01.11.04р. за № 1335 до Світловодського міського центру зайнятості.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, а тому постанова підлягає скасуванню на підставі п.1 ст. 202 КАСУ.

Витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 197-207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Чисті метали», Кіровоградська область - задовольнити.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 14.04.06 у справі № 4/15 - скасувати.

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з позивача на користь відповідача суму державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги -446,50 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий І.М.Науменко

Судді Л.М.Білецька

О.В.Голяшкін

Попередній документ
38620
Наступний документ
38623
Інформація про рішення:
№ рішення: 38621
№ справи: 4/15
Дата рішення: 12.07.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір