Справа № 22-ц/793/1037/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 56,34 Кімстачов О. С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Храпко В. Д.
08 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоХрапко В. Д.
суддівБондаренко С. І. , Дмитренко М. І.
при секретаріБражнюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Уманський міський відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про відшкодування завданих збитків, -
В квітні 2013 року ОСОБА_6 пред'явив позов до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування завданих збитків. В обґрунтування своїх вимог вказував, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 05 квітня 2010 року накладено арешт на належні ОСОБА_6 грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно і заборонено вчиняти будь-які дії відносно майна. На виконання вказаної ухвали про забезпечення позову Уманським міським відділком державної виконавчої служби Уманського МУЮ було накладено арешт на все майно позивача. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2011 року у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_6 було відмолено, в зв'язку з тим, що підпис ОСОБА_10 у договорі поруки був підроблений. Проте арешт з майна ОСОБА_6 знятий не був. Крім того, позивач зазначає, що позбавлення права розпоряджатися та користуватися протягом трьох років майном, йому задано значних збитків, а його звернення до відповідачів з проханням вжити дій для скасування арешту з його майна залишено без задоволення. З таких підстав ОСОБА_6 просив суд зняти арешт та заборону відчуження з належного йому рухомого та нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Уманського ВДВС Уманського МУЮ на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 05.04.2010 року; зняти арешт з коштів, які розміщені на розрахункових рахунках ОСОБА_6, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк»; стягнути солідарно з ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 3 979 грн. 50 коп. матеріальних збитків; стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_6 500 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 250 000 грн. моральної шкоди, також стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 50 000 грн. моральної шкоди та стягнути солідарно з ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 3 441 грн. судових витрат.
ОСОБА_6 подав до суду уточнену позовну заяву в якій просив суд зняти арешт та заборону відчуження з належного йому рухомого та нерухомого майна, накладений постановою державного виконавця Уманського ВДВС Уманського МУЮ на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 05.04.2010 року; зняти арешт з коштів, які розміщені на розрахункових рахунках ОСОБА_6, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк»; стягнути солідарно з ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 3 979 грн. 50 коп. матеріальних збитків; стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_6 681 405 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 250 000 грн. моральної шкоди, також стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 30 000 грн. моральної шкоди та стягнути солідарно з ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 3 441 грн. судових витрат.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2013 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Уманський міський ВДВС Уманського МРУЮ про зняття арешту з майна та відшкодування завданих збитків в частині позовних вимог про зняття арешту та заборони відчуження з належного ОСОБА_6 рухомого та нерухомого майна, накладеного постановою ВП № 20589732 від 20.07.2010 року державного виконавця Уманського міського відділу ДВС Уманського МРУЮ Пустовойт Л.О.; зняття арешту з коштів, які розміщені на розрахункових рахунках ОСОБА_6 та на розрахункових рахунках приватного підприємця - ФОП ОСОБА_6 відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк», незаконно накладеного ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі постанови ВП № 20589732 від 30.07.2010 року державного виконавця Уманського міського відділу ДВС Уманського МРУЮ Пустовойт Л.О.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2014 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа: Уманський міський ВДВС Уманського МРУЮ про відшкодування завданих збитків, в частині позовних вимог про стягнення солідарно з ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 3 979 грн. 50 коп. матеріальних збитків, яких позивач зазнав у зв'язку з розглядом справ у судах.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2014 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» суму завданих забезпеченням позову матеріальних збитків у розмірі 163 920 грн. У іншій частині позовних вимог про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» матеріальної шкоди, завданої забезпеченням позову -відмовлено.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди в сумі 18 000 грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення з них солідарно на користь позивача 30 000 грн. моральної шкоди - відмовлено повістю.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на ОСОБА_6 витрати на сплату судового збору в сумі 648 грн. 28 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, як незаконне, необґрунтоване і постановлене із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок забезпечення позову позивач зазнав збитків, пов'язаних з неможливістю виконання належним чином зобов'язання за договором, укладеним із ОСОБА_11
Проте погодитись із такими висновками суду повністю не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЦПК України у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме протиправної поведінки ( дії чи бездіяльність особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.
Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.
У свою чергу відсутність вини у заподіянні шкоди доводиться особою, що вчинила порушення; винна поведінка порушника має місце тоді, якщо він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав його негативні наслідки, бажав їх настання, або коли порушник, передбачаючи настання негативних наслідків, розраховував на їх відвернення, чи не передбачав настання таких наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.
Із матеріалів справи випливає, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2010 року були вжиті заходи забезпечення позову, а саме: накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яка належить ОСОБА_6 шляхом заборони будь-яким способом укладати угоди стосовно цього майна, приводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
Вказана ухвала направлена на виконання до державної виконавчої служби.
30.07.2010 року державним виконавцем Уманського міського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копія постанови для виконання була направлена до Центру Державного земельного кадастру, МРЕВ ДАІ, Уманського відділу ЧООБТІ.
До Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ухвала суду або постанова державного виконавця направлена не було.
В Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є заборона на відчуження майна, а саме жилого будинку в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6 Підстава обтяження: договір іпотеки від 07.07.2009 року. Вказаний договір іпотеки ніякого відношення до справи не має.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2011 року в задоволенні позову ПАТ БК «ПриватБанк» до ОСОБА_6 відмовлено.
З цього часу втратила чинність ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 грудня 2012 року стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок повернення завдатку 160 000 грн., в рахунок додаткової сплати в розмірі завдатку - 160 000 грн., судові витрати 720 грн. Також стягнуто із ОСОБА_6 судовий збір 3 200 грн.
Постановою державного виконавця від 20.06.2013 року закінчено виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 в рахунок повернення завдатку 160 000 грн. і судових витрат 720 грн.
Із заявою про скасування забезпечення позову позивач до суду не звертався.
Відсутні будь-які докази про те, що позивач реально бажав продати свій жилий будинок.
Письмова постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій відсутня.
Таким чином постановлення ухвали про забезпечення позову шкідливого результату для позивача не нанесена.
Між діями відповідача і стягненням із позивача 160 000 грн. подвійного завдатку відсутній причинний зв'язок.
Таким чином в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія , -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 лютого 2014 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: Уманський міський відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про відшкодування завданих збитків - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної вили з часу проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :