іменем України
Справа № 210/4482/13-к
Провадження № 1-кп/210/21/14
"04" квітня 2014 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12013040710001061 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торез Донецької області, українця за національністю, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не засудженого, проживаючого: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 296 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Кривого Рогу, українця за національністю, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не засудженого, проживаючого: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 296 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Кривий Ріг, українця за національністю, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше засудженого: 1) 19.04.2012 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 263 ч. 2 КК України, до 120 годин громадських робіт, знятий з обліку 30.07.2012року по відбуттю покарання, судимість на момент вчинення кримінального правопорушення не погашена; 2) 09 грудня 2013 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік, проживаючого: АДРЕСА_3
у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 296 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Кривий Ріг, українця за національністю, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, в силу ст.. 89 КК України - раніше не судимий; проживаючого: АДРЕСА_4
у вчиненні кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , 07 квітня 2013р., о 00 годині 06 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля центрального входу магазина продукти - 636 ТОВ «АТБ - маркет», розташованого за адресою: місто Кривий Ріг, Дзержинський район, вул. Орджонікідзе, 9-в із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи громадські правила поведінки в суспільстві, висловлюючись нецензурною лайкою на адресу працівників магазину. ОСОБА_4 , застосовуючи фізичну силу руками пошкодив автоматичні скляні двері вказаного магазину, та із хуліганських спонукань зайшов до середини холу, де не реагуючи на зауваження, та просьби працюючого на посаді молодшого приймальника магазина 636 «ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_9 про припинення злочинних дій, схвативши його за одяг наніс не менш двох ударів кулаком в область обличчя, після чого утримуючи ОСОБА_9 біля вказаних дверей, намагався виштовхнути його на вулицю, з метою продовження своїх хуліганських дій.
В свою чергу, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , знаходячись біля вказаних дверей з зовнішньої сторони, побачивши, що потерпілий ОСОБА_9 спробував чинити опір ОСОБА_4 , та затримати його до приїзду працівників міліції, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи громадські правила поведінки і моральності, не реагуючи на прохання ОСОБА_9 , та перехожих про припинення хуліганських дій, будучи в стані алкогольного сп'яніння і агресивними на цьому ґрунті, використовуючи малозначний привід для здійснення своїх злочинних дій, а саме зауваження ОСОБА_9 з приводу пошкодження вхідних дверей, через пошкоджені двері магазину руками схопили останнього та допомагали ОСОБА_4 витягнути ОСОБА_9 на вулицю, при цьому завдаючи останньому удари руками в область голови та обличчя. Після невдалої спроби витягнути ОСОБА_9 за межі вказаного магазину ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , із хуліганських спонукань, показуючи свою перевагу у фізичній силі, а також ігноруючи правила поведінки та моральності в суспільстві, через пошкодженні двері забігли до магазину, де в цей час ОСОБА_4 наніс не мнеш двох ударів кулаком в область обличчя ОСОБА_9 ..
При цьому, ОСОБА_6 в свою чергу діючи у групі з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 підбіг до ОСОБА_9 та наніс один удар кулаком в область обличчя останнього, та не припиняючи свої хуліганські дії, не реагуючи на зауваження охоронця магазину ОСОБА_11 , та його активні дії по припиненню хуліганських дій, які виразилися у обхваті за тулуб ОСОБА_6 , продовжили свої хуліганській дії.
При цьому, ОСОБА_5 , підійшовши до ОСОБА_9 почав погрожувати фізичною розправою, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_4 продовжуючи свої хуліганські дії вдарив ОСОБА_9 кулаком в область обличчя, після якого останній впав на підлогу холу магазину.
Здійснюючи хуліганство, ОСОБА_4 в групі з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , тривало і наполегливо - протягом близько 20 хвилин, порушуючи громадський порядок, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності, своїми злочинними діями заподіяли ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани обличчя, перелому кісток носу без зміщення, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 925 від 23.04.2013 по своїй категорії відносяться до легких тілесних ушкоджень, викликавши короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Зазначив, що він напередодні подій, викладених в обвинувальному акті, зустрівся з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , разом пили пиво. Десь опівночі коли пиво закінчилось, вони вирішили купити випивку в магазині «АТБ», що розташовано по вул. Орджонікідзе, 9-в. Однак, двері «АТБ» були закриті. Він підійшов до дверей, почав їх розжимати, т.я. вони хотіли купити пива. В цей час підійшов ОСОБА_12 , і почав їх виганяти і питати навіщо вони так роблять. Він ( ОСОБА_4 ) наніс йому удар. ОСОБА_12 почав його виштовхувати, на що він продовжував супротив, та наносити удари ОСОБА_13 Остапчука ОСОБА_14 били він, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ударів не наносив. Потім підійшла охорона, дівчата-касири, та викликали міліцію. Ініціатором усього цього був він. Чому він вчинив такі дії, пояснити суду не зміг. ОСОБА_4 також зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, попросив вибачення у ОСОБА_15 , просив суд суворо його не карати. Зазначив, що цивільний позов АТБ-маркету за пошкоджені двері визнає у повному обсязі. Цивільний позов ОСОБА_9 в частині матеріальної шкоди визнає у повному обсязі, в частині моральної шкоди частково, на суму 2-3тис. грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Зазначив, що він у вечері до подій, зустрівся з друзями - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , розпивали пиво. Потім, коли пиво закінчилось, вони вирішили купити його в магазині «АТБ», розташованого на вул. Орджонікідзе. Коли вони усім разом прийшли до магазину, двері були зачинені. ОСОБА_16 хотів показати як відкриваються двері, розкрив їх та заліз усередину, і потанцював там. Коли підійшов ОСОБА_12 , ОСОБА_17 його вдарив. Під час їх сутички ОСОБА_12 впав, та вдарився головою. ОСОБА_18 зазначив, що хотів їх розборонити. Він теж декілька разів ударив ОСОБА_15 , а ОСОБА_19 навіть намагався допомогти ОСОБА_13 Ящук ОСОБА_20 ударів не наносив. Зазначає, що щиро розкаюється у вчиненому, просить пробачення у ОСОБА_15 за такі дії. Цивільний позов ТОВ «АТБ-Маркет» визнає у повному обсязі, цивільний позов ОСОБА_15 в частині матеріальної шкоди визнає, зазначивши, що сплатив вже йому 500грн., а моральну шкоду визнає частково, десь до 5000грн., а не 40000,00грн., як заявлено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Зазначив, що напередодні подій у нього вдома були гості, він пішов погуляти та зустрів своїх знайомих - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .. Вони випили пива, а потім вирішили докупити випивки ще, та вирушили до магазину «АТБ». Магазин був закритий. ОСОБА_17 почав розкривати двері, вони йому допомогли. Потім почалась бійка між ОСОБА_17 та потерпілим ОСОБА_21 . Він не бив ОСОБА_15 , т.я. був біля входу. Свою провину визнає у повному обсязі, просить його суворо нее карати, щиро кається у вчиненому. Цивільний позов магазину «АТБ» визнає.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Зазначив, що у вечері до подій, вони усі в чотирьох випивали пиво. Потім вони разом вирушили до магазину «АТБ», який був зачинений. ОСОБА_17 розкрив двері, заліз усередину, він заліз за ним, т.я. хотів витягнути його звідти. Коли сталася бійка, в якій він приймав участь, він побачив, що у ОСОБА_15 тече кров, та допоміг потерпілому. Також намагався розборонити їх усіх. Просить його не карати суворо, просить вибачення у потерпілого. Цивільний позов магазину за пошкодженні двері визнає у повному обсязі; цивільний позов потерпілого в частині матеріальної шкоди визнає повністю, в частині моральної - частково, готовий відшкодувати в якості компенсації за завдану моральну шкоду 2000-3000,00 грн.
Допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що 06.04.2013 року десь півночі був у магазині «АТБ», в якому він працює. Того дня у нього був вихідний. Йому потрібно було здійснити покупки, т.я. його дружина була в пологовому будинку і мала народити. Оскільки магазин був закритий на технічну перерву, він на деякий час залишився в ньому. Десь о півночі в ніч з 06.04.2013року на 07.04.2013р. у магазин почали вдиратись хулігани - обвинувачені, яким він намагався завадити, за що отримав тілесні ушкодження. Просить стягнути з обвинувачених моральну шкоду солідарно 40000,00грн. та матеріальну в розмірі 2198,50грн. матеріальної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що від отриманих ушкоджень він змушений проходити курс лікування, купувати ліки. Крім того, хуліганськими діями обвинувачених йому завдано моральної шкоди, т.я. його дружина в ніч подій - 07.04.2013року народила сина, а він, будучи побитий, не мав змоги відразу прибути до пологового будинку, і мав сам лікуватись від отриманих ушкоджень, їздити на слідчі дії. Також просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 сплатив йому у якості компенсації за матеріальну шкоду 500,00грн. Покарання обвинуваченим просить визначити на розсуд суду.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_10 просив цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити у повному обсязі, та зменшити суму відшкодування матеріальної шкоди на 500грн. ОСОБА_6 , який сплатив добровільно цю шкоду.
Покази обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_9 , наданими ними в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій.
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежитись допитом обвинувачених, потерпілого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, та матеріалів, які характеризують обвинувачених.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинувачених та потерпілого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що вина: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 (кожного окремо) у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язані з опором громадянам які припиняли хуліганські дії знайшла підтвердження під час судового розгляду.
Таким чином, суд вважає, що:
ОСОБА_4 слід визнати винним у пред'явленому звинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - за ч. 3 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язані з опором громадянам які припиняли хуліганські дії;
ОСОБА_6 слід визнати винним у пред'явленому звинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - за ч. 3 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язані з опором громадянам які припиняли хуліганські дії.
ОСОБА_5 слід визнати винним у пред'явленому звинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - за ч. 3 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язані з опором громадянам які припиняли хуліганські дії.
ОСОБА_7 слід визнати винним у пред'явленому звинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення - за ч. 3 ст. 296 КК України за ознаками хуліганства, а саме грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язані з опором громадянам які припиняли хуліганські дії.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючими покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає щире розкаяння в скоєному, та активне сприяння розкриттю злочину, ОСОБА_6 - також часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступінь участі у вчиненому, ставлення до вчиненого, особу винного, який на момент вчинення злочину є не судимим, має постійне місце проживання, на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.
Однак, суд дійшов висновку, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, визнання ним вини у повному обсязі, щире розкаяння у вчинені злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дає підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням.
За таких обставин виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробовуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
Суд, призначаючи покарання ОСОБА_6 , враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступінь участі у вчиненому, ставлення до вчиненого, особу винного, який на момент вчинення злочину мав не зняту і не погашену судимість за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за ст. 263 ч. 2 КК України, після вчинення кримінального правопорушення, вчинив ще одне, має постійне місце проживання, на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з матір'ю, яка хворіє на цукровий діабет, під час розгляду кримінального провадження частково відшкодував завдану матеріальну шкоду.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.
Крім того, покарання ОСОБА_6 має бути призначено з урахуванням вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 296 КК України від 09 грудня 2013 року за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.
Однак, суд дійшов висновку, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, визнання ним вини у повному обсязі, щире розкаяння у вчинені злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дає підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням.
За таких обставин виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження скоєння нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробовуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 і попередження вчинення ним злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
Суд, призначаючи покарання ОСОБА_5 враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступінь участі у вчиненому, ставлення до вчиненого, особу винного, який на момент вчинення злочину є не судимим, має постійне місце проживання, на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.
Однак, суд дійшов висновку, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, визнання ним вини у повному обсязі, щире розкаяння у вчинені злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дає підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням.
За таких обставин виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження скоєння нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробовуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
Суд, призначаючи покарання ОСОБА_7 враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступінь участі у вчиненому, ставлення до вчиненого, особу винного, який на момент вчинення злочину в силу ст. 89 КК України є не судимим, має постійне місце проживання, на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, під час розгляду кримінального провадження підлягав примусовому приводу.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.
Однак, суд дійшов висновку, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, визнання ним вини у повному обсязі, щире розкаяння у вчинені злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дає підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням.
За таких обставин виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження скоєння нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробовуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 і попередження вчинення ним злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
В частині вирішення цивільних позовів суд приходить до наступних висновків.
Цивільним позивачем ТОВ «АТБ-Маркет» заявлено на стадії підготовчого судового засідання заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3066,00 грн.
Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
В силу ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч. 1 ст. 1190 ЦК УКраїни).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що обвинувачені визнали цивільний позов у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 солідарно на користь ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду у розмірі 3066,00 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 та його представник заявили про відмову від позовних вимог до ОСОБА_5 , та зазначили, що обвинувачений ОСОБА_6 частково сплатив їм матеріальну шкоду на суму 500,00грн.
Суд вважає обґрунтованими вимоги потерпілого про стягнення майнової шкоди, яка складається з витрат на лікування та витрат на правову допомогу, та з урахуванням визнання розміру матеріального збитку обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відмову цивільного позивача від вимог до ОСОБА_5 , вимоги цивільного позову в частині матеріальної шкоди підлягають задоволенню в наступному обсязі.
Так, пред'явлена до відшкодування матеріальна шкода становить 2198,50грн., тобто з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 слід стягнути по 732,83грн. Однак, з урахуванням часткового відшкодування шкоди ОСОБА_6 з останнього підлягає стягненню 232,83грн. (732,83грн. -500,00грн.).
Таким чином, цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню на суму 1698,50грн., при цьому з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_7 слід стягнути по 732,83грн., а з ОСОБА_6 - 232,83грн.
Що стосується заявленого розміру моральної шкоди, суд вважає його завищенним та неспівмірним завданій шкоді, та виходячи із засад справедливості, враховуючи глибину, характер та обсяг душевних страждань, нетривалість вимушених змін в житті потерпілого, враховуючи часткове визнання моральної шкоди обвинуваченими, враховуючи ступінь вини кожного з обвинувачених, до яких пред'явлені вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000,00грн., тобто по 2000,00грн. з кожного обвинуваченого - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відповідно.
При цьому, оскільки потерпілим сплачено судовий збір в розмірі 114,70грн., він підлягає стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у розмірі по 38,23грн.
Речові докази у кримінальному провадженні - DVD+R диск із файлами типу AVR, із відеозаписами подій з камер внутрішнього відео спостереження, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Дію запобіжних заходів відносно обвинувачених у вигляді особистого зобов'язання -залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 296 КК України - у вигляді 2 (двох) років і 8 (восьми) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 п. 2, 3,4 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 - особисте зобов'язання, залишити без змін до набуття вироком чинності.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 296 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та покарання за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 09 грудня 2013 року, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 п. 2, 3,4 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_6 - особисте зобов'язання, залишити без змін до набуття вироком чинності.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 296 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 п. 2, 3,4 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_5 - особисте зобов'язання, залишити без змін до набуття вироком чинності.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України і призначити йому покарання за ч. 3 ст. 296 КК України - у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 п. 2, 3,4 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_7 - особисте зобов'язання, залишити без змін до набуття вироком чинності.
Цивільний позов ТОВ „АТБ-Маркет” задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду у розмірі 3066,00 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 по 732,83грн. з кожного, з ОСОБА_6 - 232,83грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 6000,00 (шість тисяч) грн., та судові витрати за сплату судового збору (за вимоги немайнового характеру) по 38,23грн. з кожного відповідно.
Речові докази у кримінальному провадженні - DVD+R диск із файлами типу AVR, із відеозаписами подій з камер внутрішнього відео спостереження, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження № 12013040710001061 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі за № 210/4482/13-к, провадження № 1-КП/210/21/14 (1-КП/210/204/13).
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення, засудженим, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
На виконання ч.6 ст.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1